«Життя занадто мінливе для планування» – мандрівник і блогер Дмитро Карпов

«Життя занадто мінливе для планування» – мандрівник і блогер Дмитро Карпов

Дата: 2020-03-25 | Категорiя: Iнтерв'ю

26-річний Дмитро Карпов з Ніжина за два роки побував у двох десятках країн світу. Заради подорожей відмовився від хорошої роботи в столиці. Ніколи не обтяжував себе думкою, що для мандрівок треба товстий гаманець. Усі поїздки організовує самотужки. Ба більше – допомагає робити це іншим. У бліц-інтерв’ю  мандрівник поділився враженнями і власними рецептами, як бачити світ не лише в тревел-шоу.

 

– Твоя перша в житті подорож. Розкажи про неї.

– Якщо брати свідомі, а не шкільні екскурсії, це поїздка з друзями в Карпати. В нас була насичена програма,  ми самі організували цю мандрівку. Тоді відвідали Івано-Франківськ, Яремче, Чернівці, Кам’янець-Подільський та Хотин, були на Синевирі, піднялися на Говерлу. Одна з найкращих мандрівок!

Перша подорож за кордон відбулася сусідніми країнами, восени 2017-го. Ми з другом зробили таке собі «коло», об’їхавши 6 країн. Побували у Львові, Ужгороді, Кракові, Вроцлаві, Дрездені, Празі, Брно, Відні, Братиславі, Будапешті. Організовулися знову на ентузіазмі. Самотужки проклали маршрут, бронювали квитки на потяги та автобуси, знаходили хостів (з англ – господар – Авт.) на каучсерфінг (соціальна мережа мандрівників, члени якої надають один одному нічліг – Авт.), розробляли культурну програму тощо.

 

– Як з'явилася ідея подорожувати? Коли зрозумів, що це твоє?

– Сидів в офісі на роботі й зрозумів – хочу подорожувати. Озирнувся на минулий рік, що пролетів дуже швидко та нічим не запам’ятався. Зловив себе на думці – треба жити цікавішим життям, збирати спогади. Наче дійшло, що життя – це не лише, що ми прожили, а що запам’ятали. Почав спочатку подорожувати на вихідних Україною, а згодом наважився й за кордон.

Звісно, перед першою мандрівкою за кордон охоплював острах чогось невідомого. Він швидко минув після перетину кордону, і прийшла думка – це ж так просто! Чому я не почав подорожувати раніше!?

 

– Де ти вже побував?

– У всіх регіонах України, крім Кіровоградської та Луганської областей. А ще відвідав 19 країн Європи. Це Польща, Німеччина, Чехія, Словаччина, Австрія, Угорщина, Норвегія, Швеція, Данія, Франція, Іспанія, Андорра, Швейцарія, Ліхтенштейн, Люксембург, Бельгія, Нідерланди, Португалія, Ісландія.

 

– А стосовно бюджетів своїх мандрівок що скажеш? Коли встигаєш працювати?

– Кількість грошей не змінює їх основного призначення. Це метод досягнення цілі. Можна летіти до потрібної точки найдорожчими авіалініями, а можна й безкоштовно – автостопом.

Бюджети в мене різні. Найдешевший для закордону був 150 євро для мандрівки на 16 днів (12 з них у Норвегії, 4 – в Польщі). Дуже хотів побачити красу Скандинав, але не мав багато грошей. І от завдяки автостопу, каучсерфінгу, намету, торбі харчів з дому, вдалому плануванню досягнув такого бюджету. Також часто відслідковую дешеві авіаквитки. Для цього є навіть спеціальні мобільні додатки. Якось літав до Ісландії за 58 євро з людини в обидва кінці. Щоправда, це був не сезон (15 травня – 15 вересня), бо тоді дорожче.

У прийдешній мандрівці в Ісландію собівартість близько 1100 євро на людину. Тут усе комфортно: легкі перельоти, будинок з джакузі, хороші автівки, цілий острів по колу за 10 днів. Це робоча мандрівка. Нині я організовую власні авторські мандрівки. Це і є моя робота.

 

– Впевнений у подорожах мав купу пригод…

– Усі й не пригадати. У кожній були круті історії.

Зі смішних – у Норвегії був хост по каучсерфінгу, схожий на маніяка, але дуже кумедний. До цих пір чітко пам’ятаю його гримаси, слівця та поведінку.

З дивних –  там же, в Норвегії, трапився дуже добрий чолов’яга. Підвозив нас 300 км, нагодував на заправці й наполягав, щоб ми поїхали з ним в кемпінг у бік Швеції. Я вже думав нас «на органи» везуть, але ні! Він просто добрий.

З небезпечних – коли я без страховки здерся на скелю в Швейцарії. Був вітер, і стало моторошно злізати вниз.

Ще якось ішов пішки вночі до аеропорту в Іспанії. Дорога постійно змінювалась в гірший бік: місто, селище, ферми, безлюдне поле, темний ліс. Відчував себе героєм фільму жахів.

В Ісландії потрапили з компаньйонами у ДТП через слизьку дорогу. Брали в оренду автівку на літній гумі... Все через те, що там її міняють 1 листопада, ми були у жовтні. Отримали урок – тепер тричі перевіряємо погоду, гуму і все-все.

 

Маєш традицію, яку не порушуєш у кожній мандрівці?

– Скоріш за все, ні. Але завжди на нових місцях виділяю декілька хвилин, бува і годину для того, щоб прожити саме той момент. Відкладаю все: телефон, камеру. Просто сиджу і не думаю ні про що. Зазвичай роблю це на природі. Можна просто назвати медитацією, хоча я далекий від йоги.

 

Якою мовою спілкуєшся в поїздках?

– Здебільшого – англійською. Правда, я її довго не міг опанувати. Нині на розмовному рівні добре знаю. Все завдяки практиці. Часом спілкуюсь словацькою, якщо трапляються в мандрівці словаки, чехи чи поляки. Її вивчив в університеті на спецкурсі. Планую ще опанувати іспанську на розмовному рівні.

 

А як ставиться сімя до твого хобі?

– Батьки не сприймають. До сих пір не можуть прийняти, що я пішов з роботи в СБУ. Сестра та брат підтримують.

Перші півроку після звільнення з офісу я дійсно не працював. Мандрував і проїдав заощаджені попередньо кошти. Потім фрілансив, а згодом почав організовувати мандрівки. Сьогодні вже рік, як це роблю, і все, звісно,  нелегко. Але мені подобається, і я вийшов на певну стабільність.

 

Думаєш про майбутнє? Не хочеться кинути якір?

– Колись я пробував довгострокове планування на 5 і 10 років. Але життя занадто мінливе для цього. Тепер планую детально і з цифрами максимум на квартал, крім робочих мандрівок на рік, звичайно. На далеке майбутнє в мене є концепт, напрям, куди я хочу рухатись. Хочу розвивати блог Wandriwka (Дмитро веде власний блог в інтернеті – wandriwka.com.ua, а ще ділиться враженнями і лайфхаками в мережі Інстаграм, – Авт.), навчитися відеоблогінгу та акторській майстерності і вести Youtube-канал.

У мене є місце, куди я повертаюся, дім. Я не подорожую безперестанку. Більшість моїх мандрівок заплановані, продумані та осмислені. Вони наразі – це не дорога заради дороги, вони мають мету.

 

Ти ведеш насичену сторінку в Інстаграмі з фото хорошої якості. Фотографуєш професійно?

– Так. Часом співпрацюю з брендами та роблю для них фотографії в найкрасивіших місцях. Всі люблять хороші фотографії, учасники команд у моїх мандрівках не виняток. Тому мистецтво фотографії починалося в мене з хобі, а нині – важлива професійна навичка.

 

Спілкувався Михайло ЛОМОНОСОВ, газета «Деснянка»

Фото Дмитра КАРПОВА


Новини

Замовити зворотний дзвінок