Пандемія COVID-19: як карантин змінює довкілля й... наш імунітет

Пандемія COVID-19: як карантин змінює довкілля й... наш імунітет

Дата: 2020-03-24 | Категорiя: Соціум

КОРОНАВИРУС

 

Пандемії залишають відбитки на довкіллі. І виявляється, не завжди погані. Вчені вже заявили, що обмежувальні заходи через коронавірус урятували більше життів, ніж може здатися на перший погляд. Розбираємося, що й до чого.

 

Коронавірус “очистив” повітря та воду

 

На початку березня весь світ облетіли фото NASA, які зафіксували зменшення забруднення повітря над Китаєм. Науковці пояснили цей факт зупинкою більшості підприємств та транспорту у Піднебесній.

 

 

Тоді Фей Лю с Центру космічних польотів NASA зауважив, що вперше бачить, як ОДНА подія “очистила” повітря на такій величезній території.

Однак вже у другій половині березня, коли обмеження в країні зняли, дані Європейського космічного агентства (ESA) зафіксували збільшення викидів у атмосферу діоксиду азоту (NO2). Саме його перевищення ми бачимо як смог.

На відео ESA показано, як змінювалася кількість викидів NO2 в Китаї з 20 грудня 2019 до 16 березня 2020 року.

 

 


За повідомленням видання The Times, у Європі також зафіксували помітне зниження концентрації NO2. А саме в Великій Британії, Франції, Іспанії, Швейцарії, Чехії.

В Італії ж, яка наразі найбільше в Європі постраждала від COVID-19, “очистилося” не лише повітря, а й вода. Венецію вже порівнюють з Мальдівами. На каналах знову оселилися лебеді й інші птахи, яких не бачили там багато років. А в воді видно, як плаває риба.




 

Повітря й поширення COVID-19: зв’язок Є

 

Швидка міграція коронавірусу змусила вчених замислитися: що ще, окрім віку та проблем зі здоров’ям, робить людей більш вразливими до хвороби. Виявилося, що це - “погане” повітря.

Видання Los Angeles Times чітко пояснило зв’язок. Люди, що “дихають смогом”, менш підготовлені до боротьби з коронавірусом. “Брудне” повітря, як і куріння, пошкоджує легені й ускладнює боротьбу з респіраторними інфекціями.

Справа в тім, що організм сприймає часточки смогу, як “чужаків”. Тож “бореться” з ними. Коли вірус потрапляє до такої людини, сил на захист вже замало. Тому й виникають ускладнення з перебігом хвороби.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі щороку “брудне” повітря “вбиває” 7 млн чоловік. Дрібні частинки проникають глибоко в легені. А з часом “приносять” інсульти, хвороби серця, рак легенів та респіраторні інфекції, в тому числі й пневмонію.

Ще в січні 2020 року BBC повідомляло, що через смог європейці вийшли на протести з вимогою заборонити дизельні авто. У Римі із 13 показників якості повітря порушені були принаймні 9. На півночі ж Італії (яка наразі найбільше потерпає від спалаху епідемії), ситуація з повітрям була ще гірша. Тоді влада на три дні обмежила використання транспорту, аби зменшити шкідливі викиди.

Тож окрім традиційного пояснення: Італію “скосив” коронавірус через “поважний” вік мешканців, не варто забувати про забруднене повітря. Адже воно спричиняє ті самі захворювання, що збільшують ризик летальності від COVID-19.

 

Що з повітрям в Україні

 

За даними SaveEcoBot рівень забруднення повітря в Україні знизився завдяки введенню карантину.

Якщо у січні на Майдані в Києві фіксували 219 пунктів (при нормі від 0 до 50), то вже з 16 березня показник був у межах 70.

Після закриття метрополітену рівень знову піднявся до 130-150 пунктів. Ввечері 23 березня по Києву він впав до 50. Лише на завантажених транспортом вулицях тримався на рівні 170.

У Чернігівській області рівень забруднення 21-22 березня коливався в межах 15-23 пунктів.

Так пандемія й карантин показали: ми шкодимо не лише абстрактно планеті, але й конкретно собі. Ланцюжок: “смог - слабкий імунітет -  пандемія - карантин - чисте повітря” доводить: поліпшити стан довкілля можна досить швидко. Аби була на те воля.

 

Інші ековиклики пандемії

 

Вже сьогодні слід продумати, як утилізувати маски, рукавички та інші медичні відходи населення. Адже попит та користування ними, не зважаючи на дефіцит, наразі зросли.

В Китаї активісти знаходять використані одноразові маски на пляжах та в океані. Отже більшість з них не утилізували, а просто викинули в сміття.




За словами засновниці Plastic Free Seas Трейсі Рід, маски з поліпропілену розкладаються століттями. А поки - дрейфують океаном і добираються навіть до безлюдних островів, шкодячи водним жителям.

За даними засновниці організації “Зелений птах” Вікторії Норенко, українці викидають у смітник близько 400 тисяч тонн медичних відходів. Пандемія коронавірусу збільшить їх кількість.

Ще в 2018 році “Зелений птах” виграв кошти в Громадському бюджеті Києва для відкриття пілотного пункту приймання медичних відходів населення. Але проєкт досі не реалізовано. Тож наразі триває збір підписів під петицією, аби переконати місцеву владу, що такі приймальні пункти дійсно потрібні.

До ініціативи вже долучився Житомир. Вікторія закликає інші громади відкривати подібні пункти у містах.

P.S. Утилізація медичних відходів - тема окремої статті. Вже працюю над нею. Слідкуйте за оновленнями сайту, аби не пропустити.

Бережіть себе та дихайте ЧИСТИМ повітрям.

 

Наталія НАЙДЮК, газета «Деснянка»


Новини

Замовити зворотний дзвінок