Полігон, який рятує людей і птахів

Полігон, який рятує людей і птахів

Дата: 2020-03-29 | Категорiя: Соціум

ПЕРЕРОБКА СМІТТЯ ПО-ЕСТОНСЬКИ

 

Виявляється, у чистій Естонії знайти тваринам чим поживитися – непросто. У цьому їм допомагають полігони, де з біовідходів роблять компост. Увесь день зграї чайок тут як на роботі. Кружляють над купами й дістають звідти для себе їжу. Так, сміття рятує птахів від голоду, а переробка та сортування на спеціальних підприємствах – допомагає естонцям позбутися від непотребу та використовувати його повторно. Від цього, кажуть на одному з найбільших у країні комплексів – Талліннському центрі з переробки відходів – тільки плюси. Один з них – за останні роки гора (так працівники називають звалище) вже не росте.

 


Чиє сміття – той і платить

 

Екосвідоме населення, переважно це молоде покоління, добре знає, що спалювати сміття – собі дорожче, називає це ніщо іншим, як онкологією в чистому вигляді. Тому люди несуть увесь свій непотріб до контейнерів, дбаючи про себе і майбутнє своїх дітей. Забирають відходи на переробку п’ять підприємств країни. Родині з двох-трьох осіб, яка проживає в квартирі, вивіз сміття обходиться в місяць у 5-6 євро, приватному сектору дешевше – 3-4. Зазначимо, що середня заробітна плата в Естонії – 1400 євро.

 

Загалом ця невеличка європейська країна переробляє більше третини всього непотребу. Однак і захороняє лише 10 відсотків. Щороку в Талліннському центрі з переробки відходів приймають 250 тисяч тонн сміття, це і зола, й біовідходи, і змішані. Столиця виробляє близько 120 тисяч тонн змішаного сміття, а вся Естонія – 400 тисяч тонн.

 

У кого виникає сміття – той і платить, – каже керівниця центру пані Керта Тійтсо, – а не сусід чи муніципалітет це має за вас робити. Не посортував – обійдеться дорожче, посортував – дешевше. Все просто! Але держава має допомагати і підтримувати сміттєпереробні підприємства. Це ж не бізнес, а прибирання за людством.

 

Раніше на місці, де нині центр з переробки відходів, було звичайне міське звалище. Приватна компанія разом з місцевою владою створили спільне підприємство, якому воно й належало. Місто мало третю частину акцій. Сміттєзвалище працювало збитково, власник збільшував площі і його не цікавили європейські директиви щодо переробки.

 

Коли настав час і приватна компанія пішла з ринку, Таллінн викупив її акції, ухваливши рішення контролювати все самостійно. Впровадили ефективний менеджмент та вторинну переробку, що й вивело колишнє звалище в прибуткове муніципальне підприємство. Окрім утилізації, ще й вивозять сміття.

 

Керта Тійтсо та Світлана Сугіяйнен


За словами фінансистки підприємства Світлани Сугіяйнен, всього в центрі працює близько восьми десятка осіб. Половина – безпосередньо на полігоні, інша – на спецтранспорті, що збирає сміття від населення. До речі, серед персоналу є й українці.

 

Рентабельність центру залежить від ціни на відходи, за тонну змішаних клієнти сплачують 70 євро.

 

Частину з цих грошей витрачаємо, щоб переробити біовідходи на компост, частину – щоб посортувати на різновиди, також кошти спрямовуємо на виготовлення палива зі сміття, обробку золи, заробітну плату працівникам, різні дослідження повітря, води і всього, що пов’язане з навколишнім середовищем, – розповідає пані Світлана. – У ці 70 євро за тонну ще може входити екоподаток. Якщо ми не можемо з відходами нічого зробити, тобто захороняємо, то сплачуємо державі 30 євро.

 

 


Чорне золото і зелена енергія

 

Підприємство працює цілодобово, без вихідних та перерв. Робоча зона полігону – 13 гектарів, усе інше – місце для постійного зберігання.

 

На в’їзді – ваговий комплекс, – проводить екскурсію начальник виробництва Данель Весманн. – Машини зважують та направляють до потрібного сектора, він залежить від виду сміття: метал, пластик, скло, папір, картон, органіка, електроніка, будівельні відходи чи змішані. Невідсортоване сміття сортують працівники, ключова структура полігону – саме центр переробки.

 

Данель Весманн

 

Полігон складається із секторів, найголовніший – пункт сортування і подрібнення з дороговартісним обладнанням. На підприємстві кажуть, що переробка сміття – дороге задоволення. Лінія, яка сортує непотріб за допомогою лазерів, обійшлася центру в 2009 році в кругленьку суму – півтора мільйона євро, нині вартує від двох з половиною мільйонів євро.

 

Подрібнені відходи продають заводу з виробництва бетону, там використовують це як паливо.



 

Органіку, привезену з закладів громадського харчування та харчових виробництв, відходи тваринництва, опале листя і скошену траву звозять на окремий майданчик. Це улюблене місце чайок. Сміття вкладають шарами, де воно визріває у компост. Періодично купи перегортають завдяки спецмашинам. Також постійно триває спостереження за температурою та киснем. Коли процес визрівання закінчується, працівники перевіряють компост на різні бактерії. Раніше його продавали тоннами, а коли отримали сертифікат, який підтверджує, що це органічний продукт, стали пакетувати й реалізовувати як ґрунт для садівництва та городництва. У рік центр виробляє 5 тисяч тонн «чорного золота».

 

Попит на компост сезонний, переважно наші клієнти – фермери. Так як Естонія несільськогосподарська країна, пропонуємо свою органічну продукцію іншим державам. Якщо Україна забажає – ми завжди раді допомагати, – додає керівниця центру пані Керта Тійтсо.

 

На нашому полігоні відходи низького сорту, котрі не можна переробити, зберігаються окремо, у великій купі, – показує рукою Данель Весманн. – У ній – система труб і компресорна станція, яка збирає біогаз для подальшого виробництва енергії на Талліннській теплоелектростанції – це наші партнери. Також залишками ми опалюємо приміщення для персоналу та контору центру.

 

Найліпший стимул – гроші

 

В Естонії діє депозитна система. Це коли у вартість будь-якої пластикової, бляшаної або скляної тари додають 10 євроцентів. Ці кошти можна повернути, якщо принести пляшку до спеціального автомату, яких налічується десь вісім сотень. Великі крамниці та торгові центри зобов’язані приймати тару. Завдяки депозитній системі країні вдається переробляти до 80-90 відсотків пляшок. Приміром, з пластикової тари роблять нову, контейнери для продуктів, текстильні вироби чи інші потрібні речі.





Кауп Карба

 

За словами генерального директора Естонської пакувальної компанії пана Каупа Карба, депозитна система націлена на екосвідомість населення, також людей неабияк мотивують не викидати сміття – фінансовий фактор. На практиці це дуже ефективно працює.

 

Матеріал створено у рамках спільного проєкту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру Східного партнерства.

 

Лариса ГАЛЕТА, газета «Деснянка»


Статистика захворювань на COVID-19 по Україні

Останнє оновлення даних:
2020-09-30 20:26:02.115

  • Всього випадків: 208,959
  • Активні: 112,470
  • Всього смертей: 4,129
  • Нових смертей: 64
  • Всього одужали: 92,360

Замовити зворотний дзвінок