Чому «прибирати» вогнем – це злочин та що робити з сухими рослинами

Чому «прибирати» вогнем – це злочин та що робити з сухими рослинами

Дата: 2020-04-08 | Категорiя: Соціум

Січень 2020-го. Весь світ молиться за охоплену пожежами Австралію. За кілька тижнів Земля втратить півмільярда тварин...

Березень-квітень 2020-го. Супутники NASA фіксують «карту» України, утворену з вогнищ. Так двічі на рік люди спалюють сухостій та листя. Скільки тварин гине від такого варварства, ніхто й ніколи не підрахує.

Час змінювати цю ганебну звичку. Інакше вона згубить кожного з нас. Читайте, чому палити траву – це злочин проти людства й планети та як отримати користь з минулорічної рослинності.

 

Україна у вогні

Щодня на сайтах управлінь ДСНС повідомляють про сотні пожеж у природних екосистемах. Деякі з них забрали життя людей. В останній тиждень березня на Чернігівщині природа «горіла» 246 разів. Вогонь «пройшов»… 3687 гектарів. А в Коропському районі на місці пожежі сухої трави на відкритій ділянці виявили тіло чоловіка.

 

Серед інших «гучних» загорянь в Україні цієї весни – пожежа у селі Кіреші Хустського району (Закарпаття). Це славнозвісна Долина нарцисів. На щастя, вогонь не встиг дістатися до території масового цвітіння квітів. Проте знищив близько 2 га землі.

 

Вогнеборці й небайдужі громадяни публікують у соціальних мережах моторошні фото тварин, що згоріли заживо.

 

На початку квітня в Переяславі через спалювання трави згоріло 4 га лісу. Ось що розповів місцевому виданню лісничий ДП «Переяслав-Хмельницький лісгосп» Володимир Павлик:

 

– Ми побачили в камери, що горить поле. Виїхали на місце події, аби не допустити займання лісу. Але через вітер пожежа дуже швидко поширилася... Врятували ліс тим, що пустили трактори для оборювання.

 

Та найбільш «гучний» випадок – пожежа в Чорнобильській зоні, яка виникла 4 квітня. Горів ліс, трави та чагарники. Загальна площа – понад 25 га. Станом на ранок 6 квітня рятівники продовжували боротьбу з вогнем. Причини загоряння поки не називають.

 

Чим небезпечне вогняне «прибирання»

 

Безконтрольне полум’я. Вогонь – явище динамічне. Він рухається зі швидкістю 4 км за годину у «тихий» день. З допомогою вітру площа загоряння збільшується на 30 (!) км кожні 60 хвилин. Тож у вогняній пастці можуть опинитися не тільки домівки тварин, а й людей.

Якщо ж багаття дістанеться торф’яників, якими багата Чернігівщина, то димове тління триватиме місяцями. Адже вогонь «іде» під землю і спалює її вглиб. Загасити таку пожежу вкрай складно. Тож мешканці сусідніх з торф’яниками сіл змушені зачиняти вікна навіть улітку.

 

Живцем спалені тварини. Горять гнізда птахів, зайці, їжаки, плазуни, земноводні. У їхніх дитинчат шансів врятуватися немає взагалі.

 

Також гинуть комахи, сонечки, дощові черв’яки та інші дрібні тварини, що живуть під землею. За словами екофахівців, до однієї рослини «прив’язано» 20 видів комах. Одні живляться нею, інші на ній живуть. Тож, коли згорає рослина, зникають і ці всі комахи.

 

Рослинність. Така земля зазеленіє нескоро, адже коріння рослин пошкоджене. А так званий «банк насіння», який лежить у ґрунті та зерновій частині рослин, – знищено.

 

Ґрунт. Горять ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Тому його склад і структура біднішають. Вогонь глумиться над найбільш родючим шаром – гумусом. Мине 100 років, поки відновиться 1 см родючого прошарку.

 

Після спалювання 1 га озимої пшениці, аби відновити родючість землі, треба внести 40 тонн мінерального добрива.

 

Здоров’я. Вчені підрахували: з 1 тонни спалених рослинних залишків у повітря потрапляє 9 кг мікрочастинок диму. Це пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали, канцерогенні сполуки тощо. І все це осідає в легенях.

 

Як наслідок – слабне імунітет. Організм не може повноцінно противитися вірусним інфекціям, зокрема й Covid-19.

 

Бензопірен, що потрапляє в повітря під час тління листя, викликає онкологічні захворювання. Серед інших «подарунків» задимлення – астма, алергія, бронхіт. А якщо спалюєте рослини, які оброблені хімікатами, то наслідки будуть ще більш сумними.

 

Штрафи мають збільшити

 

Наразі в Україні за вогняне «прибирання» можна відбутися штрафом. Але можливе й позбавлення волі.

 

Адміністративна відповідальність – це смішні штрафи від 170 до 340 грн для громадян та від 850 до 1190 грн для посадових осіб. Якщо ж випалювали землю на території природно-заповідного фонду, то покарання дещо більше, але не страшне.

 

245 статтю Кримінального Кодексу застосовують, якщо вогнем знищені або пошкоджені лісові масиви, зелені насадження навколо населених пунктів, сухі дикоростучі трави, рослинність або її залишки на землях сільгосппризначення. Штрафи 5100-8500 грн або обмеження/позбавлення волі на 2-5 років. Коли ж від вогню померли люди або багато тварин – позбавлення волі на 5-10 років.

 

Цього року Департамент екології та природних ресурсів Львівської ОДА запропонував парламенту збільшити мінімальний штраф за спалювання рослин до 42 тисяч гривень. Розширити коло осіб, які можуть штрафувати порушників. Зокрема, посадові особи від місцевих рад, Нацполіція й органи держнагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки. Штрафувати не тільки паліїв. А ще й тих, хто мав повноваження, міг, та нічого не зробив, аби запобігти підпалам.

 

– 42 тисячі – це не 170 гривень. Наразі штрафи замалі. На місці ніхто нікого зловити не може. А за бездіяльність посадових осіб чи власників (або користувачів) поля – також нічого законами не передбачено, – коментував місцевим ЗМІ заступник голови Львівської ОДА Юрій Холод.

 

На своїй Facebook-сторінці заступниця міністра енергетики та захисту довкілля Ірина Ставчук повідомила, що найближчим часом міністерство опрацює проєкт закону про збільшення штрафів. А ще – розгляне варіанти, які б дозволили місцевій владі встановлювати системи відеоспостереження за загорянням в природних екосистемах.

 

Ментальна звичка сильніша за здоровий глузд

 

Заслужений природоохоронець України, заступник голови Національного екологічного центру, директор РЛП «Тилігульський» Олег Деркач прокоментував:

 

– Спалювати суху рослинність – це ментальна звичка. Люди вважають, що так очищують територію, знищують шкідників. Проте кожний акт підпалу – це злочин проти людей та природи. У вогні горять живі істоти... Знижується родючість ґрунту, провокується ерозія тощо. Часто вогонь перекидається на лісові масиви. Та це нікого не зупиняє, оскільки контролюючі органи не працюють. На півдні України найбільше від пожеж потерпають степові пасовища й зарості очерету.

 

Та очерет – це екологічний будівельний матеріал. Виявляється, у нього прекрасні ізоляційні властивості: влітку не «впускає» спеку, а взимку – мороз. Його просочують спеціальним розчином, тому він не горить. Експерт розповів, що з цієї рослини роблять у Нідерландах:

 

– Використовують для спорудження стріх та стін будівель. Виготовляють декоративні огорожі, навіси і шезлонги, брикети для палива тощо. Через це попит на сировину з кожним роком зростає.

 

Що робити з торішньою рослинністю: корисні методи

 

Компостування. Найбільш простий і зручний спосіб переробки рослин у доб­риво. Все, що треба, – заповнити яму або ємність рештками органіки. Додати землі, гарно полити. І через певний час природа зробить свою справу. Якщо хочете пришвидшити процес, додайте каліфорнійських червоних хробаків. Цей вид дощового черв’яка відрізняється більшими апетитом та плодючістю. Їх можна купити в інтернет-магазинах. Розводяться вони швидко й особливих умов життя не вимагають. Продавці проконсультують більш детально.

 

Паливні брикети. Член Дніпропетровського відділення НЕЦУ Максим Сорока ще 2016-го року винайшов технологію пресування решток рослин у брикети. «Рецепт» такий: подрібнене листя, мокра макулатура й вода. Перемішати. Далі саморобний прес формує листкові кубики. 1 кубометр газу прирівнюють до 45 таких брикетів. Опалювати ними можна лише в закритих печах. На відкритих майданчиках – мангали та каміни – використовувати не можна. На жаль, науковці так і не знайшли фінансування для цього проєкту. За словами пана Сороки, у квітні 2016-го створення промислового прототипу й сертифікація обладнання та цього альтернативного палива «коштувала» 4,6 млн грн. Проте ані держава, ані бізнес не готові інвестувати такі кошти у довгостроковий проєкт. Всі бажають швидкого результату. Розробку концепту профінансували громадські екологічні організації. У 2015-2016 роках технологія була актуальна через нестачу газу та субсидій для населення. Тепер же, коли є і те, й інше, фінансувати альтернативу «не модно». Чи може знайдуться охочі?

 

Папір з листя. У Житомирі на картонному комбінаті роблять папір з опалого листя. Технологію винайшов студент Валентин Фречка. З такого паперу виготовляють упаковку для яєць, соломинки, пакети тощо.

 

Наталія НАЙДЮК, газета «Деснянка»

 

 

P.S. Якщо ви бачите людей, які підпалюють рослинність або можуть це зробити, телефонуйте – 102, у випадку пожежі – 101.


Статистика захворювань на COVID-19 по Україні

Останнє оновлення даних:
2020-09-20 02:14:01.36

  • Всього випадків: 172,712
  • Активні: 92,442
  • Всього смертей: 3,516
  • Нових смертей:
  • Всього одужали: 76,754

Замовити зворотний дзвінок