Не вогнем, так засухою: як водна траса Е40 зруйнує Полісся та може підняти другу хвилю радіації в зоні відчуження

Не вогнем, так засухою: як водна траса Е40 зруйнує Полісся та може підняти другу хвилю радіації в зоні відчуження

Дата: 2020-04-29 | Категорiя: Соціум

 

1986 року людина «породила» найжахливіше горе на Землі. Покарала всю планету «мирним» атомом. Але, схоже, час обнулив пам’ять. Цьогорічні пожежі в зоні відчуження показали слабкі місця в охороні найбільш забрудненої території у світі. Є дещо не менш руйнівне: водний шлях Гданськ-Херсон під назвою Е40, що проходить повз ЧАЕС. Він досі в «розробці», незважаючи на непоправну шкоду, яку несе довкіллю.

 

Що таке Е40

 

Е40 – це міжнародна «траса на воді». Довжина – понад 2 000 кілометрів. Вона проходить територіями Польщі, Білорусі й України. Кінцеві причали – Гданськ та Херсон. Має з’єднати Балтійське море з Чорним, плавно перетікаючи з Вісли у Західний Буг, далі через притоку Піна у Прип’ять та Дніпро.

 

В Україні пройде територіями Київської, Чернігівської, Кіровоградської, Дніпропет­ровської, Запорізької, Полтавської, Черкаської та Херсонської областей.

 

Уряд вважає, що Е40 дасть Україні нові робочі місця, збільшить обсяг вантажних перевезень, збереже дороги, пожвавить торгівлю.

 

Вартість проєкту – 12,72 млрд євро. Гроші мав надати Європейський Союз. Але, дослідивши можливі ризики, – передумав. Водночас три країни, причетні до Е40, не відмовилися від ідеї цього водного з’єднання. І, схоже, шукають нових інвесторів.

 

Екологи – проти

 

Щоб запустити водну «трасу», в Україні треба поглибити дно Прип’яті. І саме це відкриє «ящик Пандори».

 

Уже кілька років зупинити розвиток проєкту намагається коаліція природо­охоронних організацій на чолі з Національним екологічним центром України (НЕЦУ), APB-BirdLife Belarus та Франкфуртським зоологічним товариством (FZS).

 

Фахівці НЕЦУ надали детальні роз’яс­нення «Деснянці» щодо загроз, які несе Е40. Зокрема, ТРИ з них можуть зруйнувати той світ, яким ми знаємо його сьогодні.

 

Радіація: дубль 2

 

Е40 проходитиме всього за 2,5 км від ядерного реактора ЧАЕС. За словами голови з питань зміни  клімату НЕЦУ  Георгія Веремійчика, якщо дно Прип’яті «потурбувати», то вниз до Дніпра «рушить» радіація, яка понад три десятиліття «спить» під товщею мулу.

 

Однак деякі науковці, зокрема завлабораторії моніторингу геологічного середовища Інституту геологічних наук НАН України Дмитро Бугай та заввідділу радіа­ційного моніторингу природного середовища УкрГМІ Олег Войцехович, не бачать загрози. Вважають, що Стронцій-90 та Цезій-137 за 30 років покинули води Прип’яті. Мовляв, вони осіли на глибоких ділянках Київського водосховища.

 

Проте є інша точка зору. FZS замовило дослідження цього питання в ACRO – французька неурядова організація, що завідує лабораторією радіаційного контро­лю довкілля.

 

Там дійшли висновку, що радіація «законсервована» природою в мулі Прип’яті та Київського моря. Якщо цей мул збурити, станеться повторне опромінення води в Прип’яті й Дніпрі. Від «злого» атому постраждають усі, хто п’є цю воду та вживає продукти, що виросли на землях, зрошуваних цими річками. А це – понад 28 млн чоловік. Тож проєкт дуже ризиковий, тому його не можна впроваджувати.

 

Міжнародне агентство з ядерної безпеки (МАГАТЕ) також рекомендує не «тривожити» мул, під яким «спить» радіація.

 

Смерть Полісся

 

Якщо Е40 таки побудують, наше Полісся зміниться назавжди. Чернігівщина – територія цього унікального ландшафту. Проте, живучи на землі, яку називають «європейською Амазонією», ми часто навіть не усвідомлюємо її цінність та унікальність.

 

То що ж таке Полісся? Територія в 18 млн га з величезним біорозмаїттям. Багато його частин – під захистом Рамсарської конвенції.

 

Цілюща волога, завдяки якій ми поки що не знаємо нестачі води. Унікальні болота й ліси. Густа сітка річок. Для птахів – це наче 5-зірковий готель з «all inclusive», де вони зупиняються перепочити під час сезонних міграцій. Без людей.

 

За оцінками BirdLife, через будівництво Е40 притулок тут втратять близько 500 тисяч птахів. Адже роботи з Прип’яттю передбачають оборювання берегів. У птахів Європи більше немає такої величезної території, вільної від людини.

 

Додаткові греблі на Прип’яті знищать рибу. Адже доступ до природних нерестилищ обмежать. Нові рибоходи, на думку пана Веремійчика, ніхто споруджувати не буде.

 

Ще одна проблема – вуглекислий газ. Наразі його поглинають торфовища. Якщо їх осушити, то в атмосферу виділиться стільки СО2, як від 1-2 мільйонів автівок. До того ж осушені території – це додаткова загроза пожеж. Скільки зникне унікальних рослин, комах, тварин через зміну екосистеми – підрахувати складно. Зміняться клімат і водний баланс не лише України, а й всієї Європи.

 

Дефіцит води

 

24 квітня Гідрометцентр України повідомив, що цього року в басейні Дніпра спостерігається складна ситуація з водою. У всіх притоках – аномально низька водність. Це найнижчі показники за 100 років спостережень. Менше було лише 1925 року. Вчені називають цей стан близьким до маловоддя – гідрологічної посухи.

 

До межі наблизилася й наша Десна. Рівень води найнижчий за весь період спостережень, навіть від мінімуму 2015-го.

 

Прип’ять – найбільша права притока Дніпра. Це стратегічний запас питної води та вологи для сільського господарства. Особливо в умовах зниженої водності.

 

Ця річка дуже рухлива. Якщо ж її спрямлять, як передбачає Е40, то є ризики, що вона швидко обміліє. І тоді до інших проблем в українців додасться й питання нестачі води.

 

Е40: у влади плани в силі

 

24 квітня 2020 року 243 народні депутати підтримали законопроєкт 1182-1-д «Про внутрішній водний транспорт» у першому читанні. Мінінфраструктури назвало його стартом реформи річкових перевезень. І серед переваг відзначило розвиток водного шляху Е40. Це свідчить, що влада в Україні не відмовилася від ідеї з’єднати моря, незважаючи на екологічну небезпеку, яку несуть такі перетворення.

 

Раніше, 2 січня 2020 року, міністр інфраструктури України Владислав Криклій заявив, що у межах проєкту Е40 буде поглиблене дно української ділянки Прип’яті.

 

Філія Днопоглиблювального флоту держпідприємства «АМПУ» оголосила тендер на проведення цих робіт. Протяжність ділянки – 64,5 км.

 

У тендері перемогло ТОВ «СОБІ». За 11,8 млн грн (з ПДВ) компанія до 31 грудня 2020 року має вичерпати 100 тис. кубометрів ґрунту.

 

На сайті уряду вказано, що всі роботи проводитимуть з «дотриманням вимог екологічної безпеки». Проте широкого громадського обговорення та публічних консультацій з екологами з цього питання не було. За словами пана Веремійчика, Е40 порушує з десяток міжнародних та українських природоохоронних нормативно-правових актів. А вигоди від Е40 – дуже сумнівні. Економічний аналіз ґрунтується на помилковому припущенні: якщо кошти з державних джерел, то їх не треба враховувати в загальних витратах при оцінці ефективності інвестицій з точки зору громадськості.

 

Підміна понять

 

Юрист-аналітик НЕЦУ Віталій Цокур розповів про підміну понять у договорі між «СОБІ» та Днопоглиблювальним флотом.

 

За його словами, наразі немає ані міжнародного, ані українського проєкту, який би чітко вказував характер, обсяги, розміри поглиблення й геолокацію робіт. А фактичне «днопоглиблення» в договорі з переможцем тендеру назвали «ремонтним черпанням». Однак останнє можна застосовувати лише до штучно створених об’єктів – підхідний канал, причальні споруди тощо. Прип’ять же – творіння природи.

 

Ремонтне черпання не потребує проведення оцінки впливу на довкілля (ОВД). А ось днопоглиблення без ОВД та спе­ціального дозволу – неможливе.

 

НЕЦУ звернувся до суду з приводу оскарження договору між ТОВ «СОБІ» та Філією Днопоглиблювального флоту.

 

– Це господарський спір. Ми не оскаржуємо дії органів влади. Ми говоримо про те, що цей договір є удаваним, тобто спрямованим на приховування іншого договору. Вони називають це [роботи] ремонтним черпанням. На нашу думку, мова йде про поглиблення дна, – пояснив пан Цокур.

 

Чи почалися ці роботи – наразі невідомо. Офіційно інформації щодо цього немає.

 

P.S. Громадськість має активно слідкувати за подібними проєктами. Долучатися до обговорень і висловлювати своє ставлення через петиції та іншими законними методами. Адже мовчання й байдужість можуть вартувати майбутнього. Як тоді, у квітні 1986-го...

 

Наталія НАЙДЮК, газета «Деснянка»


Статистика захворювань на COVID-19 по Україні

Останнє оновлення даних:
2020-10-22 20:28:01.3

  • Всього випадків: 322,879
  • Активні: 181,938
  • Всього смертей: 6,043
  • Нових смертей: 116
  • Всього одужали: 134,898

Замовити зворотний дзвінок