План – «як утекти» аби уберегти себе від домашнього насильства в умовах карантину завдяки технологіям

План – «як утекти» аби уберегти себе від домашнього насильства в умовах карантину завдяки технологіям

Дата: 2020-05-20 | Категорiя: Соціум

Пандемія Covid-19 «ув’язнила» людство по домівках. Через це світом шириться хвиля домашнього насильства, заявляють закордонні медіа, політики та правозахисні організації.

 

Кількість звернень на телефонні лінії зросла, в деяких випадках – у рази. Чимало жінок і дітей лишилися сам на сам із агресивними партнерами та батьками й не бачать виходу. Негативне явище зачіпає чоловіків, дітей, літніх людей, водночас, згідно зі статистичними даними, у 90 відсотків випадків постраждалі – саме жінки.

Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутерреш закликав захистити жінок, яких небезпека підстерігає там, де вони мають відчувати себе в цілковитій безпеці, у власному будинку. Уряди всіх країн мають подбати про збільшення фінансування онлайнових служб підтримки і організацій громадянського суспільства та не відмовлятися від судового переслідування кривдників.

 

Містяни стали більш інформовані

В Україні з початку карантину, з 12 березня до 7 квітня, до Нацполіції надійшло близько 42 тисяч викликів про домашнє насильство, зокрема у середньому за добу – 1,5 тисячі звернень.

За словами начальниці відділу управління превентивної діяльності головного управління Нацполіції в Чернігівській області Ольги Панкратової, під час карантину кількість звернень в області зросла втричі, у порівнянні з відповідним періодом 2019 року.

– Цей показник зріс не тому, що побільшало кривдників. Просто люди стали більш інформованими з цього питання і не бояться звертатися по допомогу до поліції, – зазначає Ольга Панкратова. – Насильство в сім’ї часто виправдовують «особливостями стосунків», однак головна його відмінність від сімейної сварки – систематичність. Найбільше звернень від містян – з Чернігова, Ніжина, Прилук.

В обласному центрі на виклики про насильство в сім’ї реагує мобільна група, яка виїжджає протягом 15 хвилин з моменту виклику. В регіонах задіяні групи реагування патрульної поліції.

– Типовий алгоритм дій поліцейських на місці події такий: правоохоронці встановлюють особу потерпілої/потерпілого і насамперед мають переконатися, що вони перебувають у безпеці і не потребують допомоги медиків, – розповідає Ольга Панкратова. – Після цього встановлюють особу правопорушника. Також поліцейські можуть провести консультацію, профілактичну бесіду з учасниками події, прийняти зая­ву у потерпілого, встановити свідків. Після цього поліція складає протокол чи терміновий заборонний припис щодо кривдника у певних правах – може обмежити правопорушнику спілкування з потерпілим, зобов’язати домашнього насильника покинути спільне місце проживання (навіть якщо житло належить йому).

За інформацією Сектора комунікації обласної поліції, у березні щодо кривдників домашнього насильства правоохоронці склали 140 протоколів, винесли 69 тимчасових заборонних приписів та відкрили 9 кримінальних проваджень.

 

У селах мало знають, де шукати порятунок

Під час візиту до Ніжина ще до запровадження карантину тодішній заступник міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Сергій Ніжинський відзначив, що роботу з протидії домашньому насильству потрібно активізувати в об’єднаних громадах. Люди, особливо в селах, ще недостатньо обізнані, куди їм звернутися у разі прояву будь-якого насильства та яку допомогу вони можуть отримати.

За словами Сергія Ніжинського, Міністерство соцполітики цьогоріч мало надати допомогу громадам у створенні центрів тимчасового перебування постраждалих від домашнього насильства. Мова про допомогу не лише з фінансування будівництва таких установ (за донорські кошти), а й організаційно. Крім того, у планах – запустити механізм реєстру кривдників, що б спростило винесення судових рішень щодо жертв насилля.

Перші кроки щодо зміни системи попередження насильства та ефективного реагування вже зроблені. Як повідомляє Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації, на Чернігівщині торік створили 25 мобільних бригад соціально-психологічної допомоги для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі. З них 16 – діють при районних центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, 6 – в ОТГ, 3 – у Новгороді-Сіверському, Ніжині та Прилуках. Бригади надають психологічну допомогу та фахові консультаційні послуги із виїздом у населені пункти, а також для оперативності – у телефонному режимі.

 

Сім’я – не боксерська груша

У 2019 році в нашій області зареєстровано 1905 звернень, пов’язаних з домашнім насильством, з них 1791 подали жінки, 59 – особисто діти. До адміністративної відповідальності притягнуто 1752 кривд­ники. Винесено 186 термінових заборонних приписів.

Серед усіх цих випадків – історія про родину, яка 14 років потерпала від дій голови сімейства: дружина та неповнолітня донька перенесли психологічне та сексуальне насилля. Зрештою жінка наважилася надіслати анонімного листа до соцслужби, в якому містилися подробиці обставин та прохання допомогти. З цього повідомлення й розпочалося повернення до життя.

Завдяки взаємодії юристів Чернігівського офісу Мережі правового розвитку з усіма місцевими суб’єктами національного механізму у сфері протидії домашньому насильству у травні 2019-го жінку та дівчинку тимчасово поселили в Центрі соціально-психологічної допомоги, а щодо батька порушили кримінальне провадження. Про це повідомляє Чернігівський громадський комітет захисту прав людини.

– В об’єднаних територіальних громадах гостро стоїть чимало питань, серед них – і протидія домашньому насильству. Реформування призводить до скорочення кадрів та створення нових структур у громадах, але проблеми виникають постійно у взаємодії між усіма установами, причетними до цього напрямку роботи. Тому налагодження взаємодії між органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та громадськими організаціями допомагає вирішувати проблеми на місцях, – коментує керівниця програм Наталя Кулікова.

За її словами, насильство в сім’ї – це широка проблема, починаючи від стереотипів у суспільстві і закінчуючи реальною допомогою постраждалій. У більшості випадків жінки відмовляються захищати свої права або через незнання та нерозуміння проблеми, або через зневіру в можливості зміни ситуації. Саме тому потрібно привертати увагу суспільства до цієї теми, проводити просвітницькі заходи, поширювати інформацію та алгоритми надання допомоги постраждалим від насильства. Окрім того, це може бути серія навчань для державних структур, які мають на це реагувати, адже важливим є розуміння проблеми та бажання змінити ситуацію.

Щодо вище згаданої історії, то звісно, до щасливого кінця ще тривала реабілітація постраждалих жінки та доньки, зокрема психологічна. Але, як наголошують юристи, головне для тих, хто потерпає від насильства, це розуміння, що їх підтримають і захистять, також важлива інформація про те, хто саме може надати допомогу.

 

Допоможе чат-бот

У нашій країні активно діє громадська міжнародна правозахисна організація «Ла Страда – Україна», яка працює для запобігання всім видам ґендерного насильства, зокрема насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та забезпечення прав дітей. За словами директорки департаменту національних гарячих ліній і соціальної допомоги «Ла Страда – Україна» Альони Кривуляк, за період із 12 березня по 7 квітня до них надійшло близько півтори тисячі звернень щодо домашнього насильства. Це на 200-300 звернень більше, ніж до карантину. Водночас, зателефонувати жінкам на гарячу лінію наразі буває не завжди просто, бо весь час потерпілу контролює кривдник, партнер чи чоловік. Тому дехто спілкується пошепки, перериває розмову, просить не передзвонювати, якщо обірвався зв’язок.

Раніше, до карантину, жінки наважувалися лишати дім, коли тиран ішов на роботу. У них просто були час і можливість для того, аби зібрати речі, документи й піти. Нині ж це зробити проблематично вдвічі. Тож, як бути, якщо не можеш зателефонувати?

Отримати допомогу у разі домашнього насильства можна завдяки онлайн-сервісам.

Через загострення ситуації Міністерство внутрішніх справ України запустило чат-бота з протидії домашньому насильству в Telegram. За його допомогою можна викликати поліцію і швидку, зв’язатися зі спеціалістами безоплатної правової допомоги для юридичної консультації в онлайн-режимі. Сервіс також містить контакти інших служб допомоги й загальну інформацію про те, що таке домашнє насильство та як протидіяти цьому явищу. Наявний і план, всього є три категорії дій в такому випадку – коли існує ризик стати жертвою насильства, коли ситуація загострюється та коли домашнє насильство вже відбулося.

Приєднатися до чат-бота можна за посиланням @police_helpbot.

Звернутися онлайн можна й до фахівців «Ла Страда –Україна». Наприклад, отримати консультацію в скайп-акаунті організації lastrada_ukraine, написати онлайн-звернення на сайті https://lastrada.org.ua/ucp_mod_support_ask_1.html або на електронну пошту info@la-strada.org.ua, а також у фейсбук-месенджер.

Якщо ж є безпосередня загроза життю, варто скористатися мобільним додатком My Pol, який пришвидшує виклик поліції. Його можна завантажити на смартфон для IOS та Android.

Цілодобова національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0 (800) 500 335 або 116 123 (з мобільного) (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів будь-яких операторів по всій території України). Усі консультації надаються анонімно, безкоштовно та конфіденційно. Цілодобову роботу лінії підтримує уряд Великої Британії.

Також звертайтеся за номерами телефонів: поліції – на «102»; в департамент сім’ї, молоді та спорту Чернігівської ОДА – (0462) 67-45-14; у службу в справах дітей Чернігівської ОДА – (0462) 674-638; в Чернігівський обласний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді – (0462) 774-825.

Безкоштовну правову підтримку можна отримати в Центрі правової допомоги, а також зателефонувавши на «гарячу лінію» (0800) 213-103. Допоможуть потерпілим від домашньої агресії і спеціалісти Чернігівського комітету захисту прав людини.

 

Петиція набрала 25 тисяч голосів!

Завдяки технологіям, проголосувавши онлайн, ми наблизили свою державу до важливих можливих змін. Мова про зобов’язання з криміналізації насильства відносно людини, обумовлене ґендером. 14 травня електронна петиція за ратифікацію Стамбульської конвенції набрала 25 тисяч голосів. Тепер її направлять на розгляд президентові України, який зобов’язаний відреагувати впродовж 10 днів. Ратифікація документа відбувається у парламенті – за це мають проголосувати народні депутати. Проте, президент може ініціювати цей процес спеціальним законопроєктом або принаймні використати свій політичний авторитет, аби привернути увагу до питання.

Стамбульська конвенція – перший міжнародний договір, який визнає насильство проти жінок порушенням прав людини та дискримінацією, тому її ратифікація – дуже важлива.

Зокрема, конвенція пропонує встановити відповідальність для кривдників за такі порушення: психологічне насильство, переслідування (сталкінг), фізичне насильство, сексуальне, включаючи зґвалтування, що недвозначно покриває всі сексуальні активності з особою без її згоди, примусові шлюб, аборт та стерилізацію.

Ратифікація Стамбульської конвенції дає можливість Раді Європи проводити контроль щодо виконання Україною зобов’язань, також наша держава матиме право вимагати посилення відповідальності для кривдників українських громадян за кордоном, і це дозволяє вимагати відповідальність для кривдників-українців, що переховуються за межами України.

 

Лариса ГАЛЕТА, газета «Деснянка»


Статистика захворювань на COVID-19 по Україні

Останнє оновлення даних:
2020-06-06 20:40:01.538

  • Всього випадків: 26,514
  • Активні: 13,925
  • Всього смертей: 777
  • Нових смертей: 15
  • Всього одужали: 11,812

Новини

Замовити зворотний дзвінок

 

Категорії публікацій