Якість повітря: хто моніторить та де дізнатися

Якість повітря: хто моніторить та де дізнатися

Дата: 2020-05-31 | Категорiя: Соціум

Невидиме. Життєвоважливе. Безкоштовне. Від нього залежить, яким буде існування за якістю й тривалістю. Чому важливо контролювати чистоту повітря та як сьогодні її відслідкувати? «Вдихаймо» інформацію.

 

Моніторинг повітря: треба всім

 

Здоровий імунітет без чистого повітря неможливий. Спортсмени, що тренуються на вулиці, знають про його зв’язок з результатом. Люди з хворим серцем чи легенями миттєво відчувають прозоре забруднення.

 

Можливість «чисто дихати» треба захищати. Адже обирати «ґатунок» повітря, як у випадку з водою чи їжею, не може ніхто.

 

Знаючи якість повітря, люди можуть коригувати активність. У «чисті» дні – провітрювати кімнати, гуляти чи працювати на вулиці. У «брудні» – утриматися від перебування на відкритому просторі. Особливо це важливо для дітей, людей поважного віку, з хворобами серця та органів дихання.

Так виглядає станція громадського моніторингу

 

Державний контроль: дані постфактум

 

В Україні на державному рівні за якістю атмосферного повітря слідкує Укргідрометцентр.

 

Про особливості моніторингу розповіла завідувачка сектора спостережень за забрудненням атмосферного повітря Чернігівського обласного центру з гідрометеорології Юлія Зарецька.

 

У Чернігові працюють два стаціонарні пости моніторингу: в районі ринку Нива та по вулиці Пирогова. Вони встановлені ще в 1989 році.

 

На постах спостерігають за концентрацією діоксиду азоту, діоксиду сірки, оксиду вуглецю та пилу. Станція на Ниві вимірює додатково вміст 8 важких металів у повітрі.

 

Дані моніторять 6 разів на тиждень, крім неділі та святкових днів. Процес відбувається так: двічі на добу спостерігач центру виїжджає до систем моніторингу. Там він знімає проби і відправляє їх до Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського у Київ.

 

Результати Чернігівський гідрометцентр отримує раз на місяць. Постфактум. Їх фахівці центру й публікують на сайті ch-pogoda.com.ua.

 

Радіацію ж контролюють щоденно окремі станції. Оперативні дані щодо радіоактивного забруднення можна переглянути за посиланням – meteo.gov.ua.

 

У серпні 2019 року тоді ще Мінекології анонсувало розроблення загальнонаціональної системи моніторингу повітря. Результатом має стати відкрита онлайн-система з даними по всій країні. Але для впровадження треба автоматизувати передачу даних та привести процес до евростандартів. Це «дорогА реформа». За словами пані Зарецької, у Чернігові для модернізації одного поста за оцінкою 2019 року потрібно близько 6 млн грн.

 

На контролі у громадян

 

У всьому світі суспільство йде до того, аби контролювати якість повітря окремо від держави. Із цього запиту виникли побутові автоматизовані станції та платформи, які вимірюють «прозорість» невидимого ресурсу.

 

В Україні найбільше побутових станцій від організацій SaveDnipro та EcoCity. Остання працює в межах міжнародного проєкту «Чисте повітря для України». Його підтримує й координує Міністерство іноземних справ Чеської Республіки.

 

Про особливості громадського моніторингу в Україні та можливості побутових станцій розповів науково-технічний радник цього проєкту, PhD з екологічної безпеки Максим Сорока.

 

Як виглядає «домашня» станція

 

Термометри на вікнах уже не такі інформативні. Замість них можна встановити станцію роз­міром з невелику коробку. Під’єднати до електромережі та Wi-Fi.

 

Побутова станція вимірює температуру, тиск, вологість та дрібнодисперсний пил – один з найбільш частих забруднювачів. Більш «фаршировані» версії EcoCity вміють міряти двоокис азоту, чадний газ, аміак, формальдегід, сумарні органічні речовини, приземний озон. Також є модулі, які відслідковують радіацію й... шум.

 

Вартість станції залежить від її можливостей і виробника. Найпростіші коштують 1600-2000 грн. Середньої начинки – 3300-3800. Повнофункціональні ж – 5500-7400 грн.

 

Найчастіше їх встановлюють у дворі багатоповерхівок, тож плата за станцію для кожної родини мізерна, а користуються даними усі. Результати моніторингу можна переглянути на смартфоні. Вважається, що одна станція вимірює якість повітря в радіусі 1-2 км.

 

Дані зі станцій усіх виробників передають у єдиний центр. Науковці аналізують їх. А у випадку критичних перевищень, як це було 16-17 квітня в Києві, – інформують громадськість.

 

– Система заздалегідь помітила незрозумілі коливання у показниках (перед тим, як Київ накрила пилова буря). Вона повідомила про них усім експертам, що під’єднані до системи. Ми переглянули й зрозуміли, що хвиля пішла й почали сповіщати громадян через соціальні мережі та ЗМІ, – пояснив принцип роботи системи пан Сорока.

 

Де перевірити якість повітря в реальному часі

 

Цінність громадського моніторингу в тому, що доступ до даних станцій усіх виробників є у будь-якої людини. А переглянути їх можна так.

  • У застосунку чи на сайті eco-city.org.ua обрати місто та найближчу станцію.
  • Організація SaveDnipro має телеграм-бота SaveEcoBot. Приєднавшись до нього, можна на­лаш­тувати автоматичне отримання показників щогодини або при перевищенні рівня індексу. Для цього також обрати область та найближчу станцію.
  • На сайті iqair.com є інформація про забруднення у всіх містах світу. Можна скачати застосунок AirVisual й отримувати дані автоматично по вашому місту.

 

Громадський моніторинг повітря на Чернігівщині

 

В області не дуже активно встановлюють станції моніторингу повітря. Наразі їх менше 10. Дві – в Чернігові, та по одній – у Сос­ниці, Корюківці, Сновську і Козельці. Ще є в Семенівці та Куликівці, проте на сайті вони відображені неактивними.

 

– На жаль, не вся країна покрита станціями громадського моніторингу. Найбільше їх у Києві, Дніпрі, Кривому Розі, на Харківщині та на Західній Україні. Люди не завж­ди розуміють, що треба контролювати повітря. Тож ми пояснюємо важливість цього, – зауважив Максим Сорока.

 

Чим дихаємо у Чернігові

 

Пані Зарецька запевнила, що Чернігівщина – один з найчистіших регіонів України за якістю повітря. В усякому разі за наявними даними. Певно, це результат того, що на території області мало підприємств, які б забруднювали повітря.

 

У той же час середньодобові концентрації діоксиду азоту вже тривалий час перевищені.

 

Діоксид азоту (NO2) – продукт горіння. Основні його «виробники» – автомобільний транспорт, теплоелектростанції, дим від спаленої трави тощо.

 

– Це речовина третього класу небезпеки. Бере участь у фотохімічних реакціях в атмосфері. Тому може утворити смог над містом, якщо цьому сприяє погода. Крім того, підвищує кислотність опадів. NO2 подразнює слизові оболонки дихальних шляхів, може зв’язуватися з гемоглобіном крові, що впливає на здатність переносити кисень в організмі, – пояснила Юлія Зарецька вплив діоксиду азоту на довкілля та людину.

 

Наталія НАЙДЮК, газета «Деснянка»

Фото з архіву Юлії Зарецької та організації Arnika


Статистика захворювань на COVID-19 по Україні

Останнє оновлення даних:
2020-09-20 02:14:01.36

  • Всього випадків: 172,712
  • Активні: 92,442
  • Всього смертей: 3,516
  • Нових смертей:
  • Всього одужали: 76,754

Замовити зворотний дзвінок