З люблячими батьками, а не з собакою і в холодному сараї

З люблячими батьками, а не з собакою і в холодному сараї

Дата: 2020-06-17 | Категорiя: Соціум

Через карантин в інтернатах, яких в Україні понад шість сотень, тимчасово призупинили процедуру з усиновлення і взяття під опіку. Мінсоцполітики наразі вживає певні заходи, аби хоч трохи допомогти батькам і дітям. Це онлайн-побачення – знайомства кандидатів в усиновлювачі (опікуни, прийомні батьки) з дитиною, яка перебуває у закладі. Деякі регіони відновили оформлення документів і навіть визначили термін початку підготовчих курсів для батьків. Ще один крок – поновлення анкетної бази хлопчиків та дівчаток. Служби у справах дітей активізувалися і надсилають свіжі світлини діток, яких встигли поставити на облік. Серед небагатьох таких областей – Чернігівська.

 

Щороку – по пів сотні

 

Торік на Чернігівщині було усиновлено 48 дітей. Про це ще в лютому повідомляли у Службі в справах дітей Чернігівської облдержадміністрації. Зокрема, опікуни, піклувальники та прийомні батьки усиновили 8 дітей, які перебували у них на вихованні. Крім того, у січні 2020-го усиновлено троє дітей, у лютому – 9 малюків.

 

Загалом, за останні десять років у нашій області усиновлено більш ніж пів тисячі дітей. При цьому зберігається позитивна тенденція збільшення кількості усиновлених українцями порівняно з усиновлювачами з інших країн. Так, у 2019-му із 48-ми сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, 10 усиновили іноземці. За перший квартал 2020-го на Чернігівщині служби у справах дітей видали кандидатам 16 висновків про доцільність усиновлення, з яких 13 – нашим співвітчизникам та 3 – громадянам інших країн.

 

Найбільше українських дітей – у США

 

В останні роки в Україні іноземці усиновлюють 370-380 дітей. 80 відсотків з них їдуть до Америки.

– Будучи ще в літаку, перетинаючи кордон США, українські хлопчики і дівчатка автоматично набувають громадянства цієї країни, – розповідає під час онлайн-інтерв’ю, яке організував Український кризовий медіа-центр, Людмила Волинець – заслужений працівник соціальної сфери України, кандидат політичних наук, провідна експертка у сфері дитинства. – Чому я на цьому наголошую? Тому що дуже важливо, аби діти, яких усиновили в Україні, одразу набували громадянства тієї країни, в якій будуть проживати. Щоб вони були рівними з усіма дітьми. До речі, ця категорія має право на подвійне громадянство.

 

Щодо контролю, то, за словами Людмили Волинець, це функція закордонних дипломатичних представництв – консулатів України.

 

– Разом з тим треба розуміти, що сьогодні в США проживає 9 тисяч усиновлених дітей з України. Це нині обсяги усиновлення не дуже високі, а ось 5-7 років тому за кордон усиновлювали 1,5 тисячі діток на рік, тому й маємо натепер таку чималу кількість, – пояснює експертка. – «Розкидані» вони по країні, яка має шість часових поясів. В Америці є чотири консульські округи, зрозуміло, що контролювати так, як нам би цього хотілося – щоденно бути на зв’язку з сім’ями, дітьми – безумовно, наш консулат не може. Це треба визнати.

 

З іншого боку, коли дитина, усиновлена з України, приїздить за кордон і отримує громадянство тієї країни, потрапляє в класичну систему захисту прав дітей конкретної держави.

 

– Інколи нам здається, що українських дітей вивозять хтозна куди і ніхто нічого про них не знає, – продовжує Людмила Волинець. – На прикладі Америки, про цих дітей знає Посольство США в Україні. Країна, яка усиновлює, дає згоду на це. Тож сказати, що це винятково приватне право, тобто людина приїхала, захотіла – усиновила і повезла, куди бажає, – не можна. Процедура державного усиновлення достатньо складна й особливо вимоглива щодо іноземців-усиновлювачів. Тому не так просто порушити права наших дітей.

 

Варто сказати, що частина з них не можуть адаптуватися за кордоном, і тому є певна кількість дітей, котрі повертаються на Батьківщину до досягнення повноліття. Вітчизняним службам доводиться добре попрацювати, аби дитина жила вдома не як Джон, що приїхав з Америки і який народжений в Україні, а як наш громадянин.

 

Ліквідують райдержадміністрації – робота системи зупиниться

 

Людмила Волинець зазначила, що українців чекає непростий період – влітку обіцяють ліквідувати райдержадміністрації, а отже разом з ними зникне районний рівень. Мова про усиновлення, влаштування дітей до будинків сімейного типу, вилучення вихованців, позбавлення горе-батьків батьківських прав…

 

– Усе це наразі на плечах районних служб у справах дітей, – зауважує експертка у сфері дитинства.

– Міністерство соціальної політики зовсім не готове до змін. Тому це дуже небезпечна річ, з точки зору захисту дітей. Просто вся система зупиниться в один момент. На сьогодні на центральному рівні ніхто не знає, хто буде готувати пакет документів щодо усиновлення, хто навчатиме прийомних батьків-вихователів… Є надзвичайна тривога.

 

Журналісти важливі

 

Людмила Волинець розповіла ще про одну ситуацію, яка їй небайдужа:

 

– Якось прочитала публікацію з кримінальної хроніки, згорів будинок, а з ним – людина. Стаття побудована лише на з’ясуванні, хто ж загинув. Я поцікавилася у колег, чи ніхто з дітей у тій трагедії не постраждав. Виявляється, за тиждень до пожежі суд ухвалює рішення повернути 11-річну дитину матері і її співмешканцю, які постійно зловживають алкоголем. Аргументи служби у справах дітей про позбавлення батьківських прав суд не вважає достатніми і повертає дівчинку на виховання у родину. Служба, розуміючи, що ці батьки небезпечні для дитини, не підпорядковується рішенню суду, що в державі нечасто буває, і селить дитину в притулок, що її і врятувало. Бо через тиждень стається ця пожежа…

 

Як відзначає пані Людмила, українські суди не зважають на те, куди дитину повертають. Експертка не закликає не підпорядковуватися судовим рішенням, але їй було тоді дуже шкода, що журналісти не добралися до того, аби сказати: треба все ж таки судовим органам ухвалювати більш зважені рішення.

 

– Загалом у ЗМІ дуже часто піднімають схожі питання, про те, що, приміром, збираються повертати дітей до батька-п’яниці, де в будинку цілковита антисанітарія… У багатьох випадках журналісти мають вплив, їхня діяльність важлива, – додає експертка у сфері дитинства Людмила Волинець і згадує випадок кількарічної давнини про 6-річного хлопчика з Чернігівщини, якого матір регулярно била й морила голодом. Завдяки журналістам і розголосу в суспільстві дитину було врятовано.

 

Нагадаємо, жінка катувала сина з народження, виганяла в холодний сарай, хлопчик ходив у лахмітті, їв із собачої мис­ки. За шматок хліба мати ламала йому пальчики. Повибивала молотком передні зуби і порвала ротик. Тіло – у шрамах, опіках, синцях, просто не було живого місця.

 

– Піднялася вся Україна. Дитину вилучили з тієї родини і всиновили інші люди. Якби ви зараз побачили цього хлопчика – не впізнали б! І звати його вже не Сашею, і живе він в іншій області, – каже Людмила Волинець. – Відбулися надзвичайно позитивні зміни, він став не лише красунчиком, а й розумником. Чернігівщина ще пишатиметься своїм земляком!

 

Лариса ГАЛЕТА, газета «Деснянка»


Статистика захворювань на COVID-19 по Україні

Останнє оновлення даних:
2020-09-30 20:26:02.115

  • Всього випадків: 208,959
  • Активні: 112,470
  • Всього смертей: 4,129
  • Нових смертей: 64
  • Всього одужали: 92,360

Замовити зворотний дзвінок