Перспектива Чернігова – в інвестиціях і нових робочих місцях

Перспектива Чернігова – в інвестиціях і нових робочих місцях

Дата: 2020-09-16 | Категорiя: Соціум

У гарячу фазу передвиборчої кампанії всі ставимо собі питання – куди ми рухаємося далі? Якими хочемо бути за 5 років? І що потрібно зробити, аби, нарешті, Чернігів перестав бути демографічно-катастрофічним та з низькими зарплатами? Чи ж є у міста Чернігова стратегія, візія, мета? Ну, окрім звичних кліше «привезти туристів» та «робочі місця»? Які наші переваги, чи є готові проєкти, кейси для інвесторів тощо?

 

Навіть корінним чернігівцям важко відповісти на це запитання. Тому давайте полегшимо завдання наочними прикладами. Що роблять інші держави та міста? Наприклад, якщо відкрити сайт муніципалітету м. Дубаі (ОАЕ), то на першій же сторінці випливають амбітні плани: інтеграція усіх сервісів, оптимальне використання міських ресурсів, захист людей від навколишнього негативного впливу і… збагачення життєвого та ділового досвіду для всіх. Тобто, місто хоче бути чистим, зручним, економним і давати можливості для інвестицій.

Ну, гаразд. То багата нафтова країна. Вони можуть собі дозволити різні витребеньки. Що там у бідніших? У Львові, вже років 10, як ухвалена комплексна стратегія розвитку, і вона аж… до 2025 року. Там теж чітко визначаються пріоритети якості життя, як зробити місто конкурентоспроможним, врешті-решт, міська рада у документі чорним по білому пише, що хоче зробити Львів комфортним для життя і відкритим для світу.

Це – гра «вдовгу». Вона неприваблива, незручна і забирає багато часу. Там немає місця для популізму. Але вона здатна докорінно змінити якість життя в місті. І вона працює. Тому і їде до Львова на канікули вся Україна – бо тут є що побачити, де відпочити і куди вкласти гроші.

А що у нас? Як змінилося життя в Чернігові за останні 5 років? Окрім високих тарифів, кількох фонтанів та ресторанів, які нібито пов’язані з першими особами міста?

У соцмережах пишуть «зате хоч щось робиться». Хм… А за цими фасадними змінами є щось, що безпосередньо впливає на якість життя в місті? Для всіх містян? Що робить ЛЮДЕЙ БАГАТШИМИ?

 

Поміркуймо разом про роботу і зарплати

 

Що найбільше хвилює будь-яку людину? Ні, розчаруємо політиків, геть не комуналка чи безвіз. А… Правильно, щоб була робота і гроші. Якщо людина матиме це все у рідному місті – вона почуватиметься задоволеною, вона буде тут жити, платити податки, народжувати і виховувати дітей, реалізовувати свої кар’єрні амбіції.

Відомий рекрутинговий портал Robota.ua інформує, що найпопулярнішими вакансіями у Чернігові є… продавці-консультанти. З середнім заробітком 10-12 тис. грн. За аналогічну вакансію у Києві пропонують «двадцятку». В якихось 130 км звідси – двадцятку!

За такої трудової політики чи варто дивуватись, що всі, хто притомний у Чернігові, дивляться на Київ? Бо така собі перспектива – все життя «пахати» за копійки, ще й продавцем-консультантом. Даруйте, а що лишається, коли в твоєму місті це і є вершиною кар’єрних мрій? До того ж, завтра магазин вилетів «у трубу», а разом з ним і ти. Все. Фініш кар’єрі.

Про що мріє людина, у якої запас міцності вище, тобто, у грошовому еквіваленті, вона коштує більше? Відповідь: щоб було куди ці гроші інвестувати. Бо багаті люди думають про ще більші гроші. Але… Єдине, у що інвестують чернігівці – банківські вклади і супердешева нерухомість. Навіть не рівня «комфорт», бо на нього теж не вистачить грошей. Низька купівельна спроможність диктує і вельми обмежений інструментарій для інвестицій. Його нема. Як нема і кейсів, готових проєктів, з прорахованою вартістю, з впорядкованою документацією, земельними межами тощо, які можна запропонувати іноземним інвесторами під довгострокові інвестиції.

У Чернігові нічого подібного не спостерігається і близько. За фактом, за останні 5 років у Чернігові не відкрився жоден великий завод. Найбільшою рушійною трудовою силою у місті, як і раніше, лишаються бюджетники. Недарма ж у банках кажуть: у місцевих магазинах виростають обсяги виручки, коли чернігівські вчителі та лікарі йдуть на закупи і навпаки – падають, якщо зарплати затримують. І міський бюджет в основному формується за рахунок податків з доходів фізичних осіб. Тому всі зміни у місті відбуваються за наші з вами гроші.

То що ми маємо у підсумку? Попри покладені кахлі та асфальт у центрі – в глобальному сенсі життя пересічного чернігівця не змінилося. Він не став заробляти більше і робочих перспектив теж не урізноманітнилося. Не став привабливішим Чернігів для інвесторів. Їм тут просто нічого робити, як, зрештою, і туристам. Територія «зачищена» тільки під одного інвестора, який навряд чи буде ділитися грошима та впливом з іншими. Відтак, не створюватиме він нових робочих місць, не відкриє новий завод. Та й навіщо?

А що буде з Черніговом? Може лишатися сировинним додатком для Києва, тільки з фонтанами і гарненьким розворотним колом…

Або ж ні?

 

У пошуках альтернативи

Представник команди «НАШОГО КРАЮ», депутат Новозаводської районної у Чернігові ради, власник ТМ «Неман» Петро Стариков вважає, що у місті вкрай необхідною є підтримка малого та середнього бізнесу за рахунок безповоротних грантів із міського бюджету та компенсації відсотків за банківськими кредитами. Головним критерієм, на його переконання, для отримання такої муніципальної підтримки має стати створення нових робочих місць із достойною оплатою праці.

– Ми маємо рухатися до безумовної закупівлі товарів і послуг у місцевого виробника – гроші повинні залишатися у місті та працювати на розвиток Чернігова. Закупівлі за бюджетні кошти, насамперед, у місцевих підприємств і виробників. Але підприємці, в свою чергу, мають забезпечити адекватну якість і ціну, – вказує він.

Дуже багато говориться про створення умов для залучення інвесторів. За його словами, нарешті варто перейти від слів до дій, і місто має максимально сприяти створенню технопарків із підведеними «під ключ» комунікаціями для заснування нового виробництва. Також доцільно нарешті реалізувати потенціал місцевої науки за рахунок співпраці із Національним університетом «Чернігівська політехніка» щодо розвитку IT-кластеру, розбудови системи коворкінгів і бізнес-інкубаторів.

– Маємо розуміти – успішний розвиток Чернігова неможливий без залучення інвестицій ззовні і сприятливих умов для малого та середнього бізнесу у місті, що у багатьох країнах формує середній клас суспільства. Це є наші завдання, над втіленням яких ми готові працювати, – наголошує Петро Стариков.


Статистика захворювань на COVID-19 по Україні

Останнє оновлення даних:
2020-10-22 18:32:01.737

  • Всього випадків: 322,879
  • Активні: 181,938
  • Всього смертей: 6,043
  • Нових смертей: 116
  • Всього одужали: 134,898

Замовити зворотний дзвінок