Новгород-Сіверська громада вражає: копійчаним проїздом, соціальною лазнею та щасливими людьми!

Новгород-Сіверська громада вражає: копійчаним проїздом, соціальною лазнею та щасливими людьми!

Дата: 2020-09-23 | Категорiя: Соціум

Найпівнічніша громада Чернігівщини. За 50 км – державний кордон з Росією. Новгород-Сіверській міській ОТГ усього два роки, разом зі стародавнім містом – три ближніх села – Горбове, Путивськ, Юхнове. Очільник громади – Олег Бондаренко. Той самий, що колись першим серед міських голів України наважився виставити на продаж пам’ятник Леніну – за мільйон. Тоді про мера і Новгород-Сіверський почула чи не вся країна, і близьке зарубіжжя. Але багатотонну бронзову скульптуру так ніхто й не наважився придбати. Приїздили, придивлялися, хотіли дешевше, за ціною металобрухту. На таку пропозицію мер не погоджується, каже, для громади кожна гривня цінна. Цікавилися й заможні іноземці, та є проблема з вивезенням за кордон. Тож пам’ятник і досі у продажу. Лежить собі в траві на одному з місцевих підприємств та чекає.

 

Шедеври

 

Бронзового Леніна побачили, їдемо знайомитися з самим містом. Дорогою Олег Бондаренко розповідає:

 

– Оця старовинна будівля земської управи весь час служить за призначенням, тут моє робоче місце. Це – пам’ятник князеві Ігорю, головному герою «Слова о полку Ігоревім». Міська площа і торгові ряди – два довгих корпуси, з великими підвалами, широкими арками. Об’єкти й досі використовують за призначенням, торгівля, як бачите, йде повним ходом. Водонапірна башта, про яку всі говорять. Туристів приваблюють портрети радянських вождів – Леніна і Сталіна. Є ідея мозаїчні зображення заґратувати публічно, щоб ще більше зацікавити гостей. Ґрати зголосився виготовити місцевий підприємець.


Мерська автівка рухається старовинною вуличкою. Праворуч – режимний об’єкт – цегляна в’язниця. Понад сто років тому відбували покарання небезпечні злочинці: заколотники, політичні в’язні та вбивці.

 

– Наразі тут більше сотні в’язнів. І половина з них мають довічний строк. Одіозні фігури, ґвалтівники Оксани Макар, вбивці відомого журналіста Ігоря Александрова… А це – Миколаївська церква, її можна вважати однією з найкращих дерев’яних барокових храмових споруд Сіверщини, що збереглися у лихоліттях двадцятого сторіччя, – каже Олег Бондаренко і везе пагорбами показувати найдавнішу пам’ятку – Успенський собор, а потім – комплекс безцінних архітектурних шедеврів – Спасо-Преображенський монастир, де збереглася могила сина останнього гетьмана України – Розумовського. Вражає і єдиний в Україні історико-культурний заповідник «Слово о полку Ігоревім». Муровані стіни з вежами і неймовірний краєвид. Сфотографувалися біля Тріумфальної арки, пам’ятки архітектури національного значення.

 

До екскурсії долучається Людмила Ткаченко, заступниця міського голови. Багато років тому вона переїхала із Західної України, родом із Новгорода-Сіверського її батько. Чуємо чисту українську:

 

– Раніше я думала, що краще Карпат немає місця на землі. Помилялася! Це не тільки багатюща історія, пам’ятки, а власне саме місто, яке вистояло, піднялося з руїн, сильні духом люди, вольові, особливі.

 

Уже вдвох презентують пачку цигарок Davidoff – залізний пам’ятний знак, що не є рекламою тютюнових виробів. На честь відомого земляка Зіно Давидоффа – успішного підприємця, який пройшов шлях від хлопчини з бідної багатодітної сім’ї до титулованого сигаретного короля, визнаного усім світом, – фотозону виготовив працівник з благоустрою міської ради Сергій Машковець. Ще одна його недавня робота – знак «Я люблю Новгород-Сіверський». А взагалі ідея створення залізних витворів – колективна.

 

Загалом туризм у Новгороді-Сіверському активно розвивається, особливо останнім часом. Розроблені туристичні маршрути, встановлені інформаційні стенди, є де перекусити та переночувати, запрошують на гостину приватні садиби, їх з десяток, а також готелі. Міська рада спростила умови надання в оренду земельних ділянок для відкриття малих архітектурних форм, цією можливістю скористалися підприємці.

 

Універсальні солдати

 

На стіні в кабінеті міського голови – «оберіг від злих язиків» – залізна булава, подарунок комунальників. Олег Бондаренко розповідає, що як тільки став мером, оновив з половину працівників з благоустрою. Віднайшов універсальних солдатів, які вміють і зварювати, і майструвати, і трактором кермувати. І в чарку не заглядають. Тепер не нарадується:

 

– Боюся не зурочити. Наші хлопці та дівчата – золоті. Фанати своєї справи, на ось таких і тримається все в громаді.

 

До об’єднання у комунальників був лише один старенький трактор, що ледь справлявся. У міській раді вирішили – як тільки з’явиться можливість – куплять новий.

 

– Через те, що сільські ради нас не почули і не підтримали процес добровільного об’єднання  райдержадміністрація та райрада, наша громада втратили цінний час і шалені кош­ти інфраструктурної субвенції. Це мільйони. Об’єднавшись з однією сільрадою, до бюджету додалося тільки 650 тис. грн, за ці кошти ми й купили вкрай потрібний трактор, – каже Олег Бондаренко.

 

Придбали й автовишку, нічого що не нову, вона в хорошому стані. Обійшлася громаді у 130 тис. грн. Завдяки їй ОТГ економить кошти, бо раніше оренда вишки обходилася у кругленьку суму. Та найголов­ніше, з її допомогою вдалося повністю освітлити місто. Навіть пляж, якого раніше взагалі не мали.

 

– Ще якихось пару років тому в Новгороді-Сіверському було 1200 світлоточок, натепер – 2700. Закупили лед-лампочки і економимо на електроенергії у десятки разів! – відзначає Людмила Ткаченко.

 

А ще громада обзавелася невеличким тракторцем для прибирання снігу, модернізувала старий сміттєвоз, закупила контейнери. Раніше їх було всього 50, а нині – майже дві сотні. Тож місто помітно почистішало.

 

Що мер возить у багажнику?

 

Під час розмови дізнаємося, Олег Бондаренко – син агрономів. Народився у Білій Церкві, де батьки-студенти здобували майбутній фах. Коли приїхали за направленням працювати в Новгород-Сіверський, малому виповнився рік. Перші кишенькові хлопчина заробив у 5-му класі, полов колгоспну пшеницю. Потім йому довірили годувати телят на фермі, а у 8-му, на літніх канікулах, Олег уже працював помічником комбайнера, молотив хліб.

 

– З дитинства я був цілеспрямований, поставлю ціль і йду до неї, – додає. – Вступив до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, у столиці знайшов свою половинку – Ірину. Маємо двох донечок. Дарія – студентка, молодша Софія – дитина особлива, її виховання та розвиток – у надійних руках дружини.

 

У 27 років чинний мер очолював місцеве відділення Фонду соціального страхування, а до цього працював у КРУ, в 41 рік його обрали головою райради.

 

– Найбільш цінне в моїй теперішній роботі – це спілкування з людьми, нові знайомства, – каже міський голова. – Досвід і можливість зробити свою громаду кращою.

Людмила  Ткаченко  і  Олег  Бондаренко

 

Олег Бондаренко пишається, що Новгород-Сіверський – єдине місто на Чернігівщині, яке плідно співпрацює з Національним педуніверситетом імені Драгоманова. До найпівнічнішого міста області приїздили чи не всі декани вишу і навіть ректор. Під час гостин кияни влаштували великий концерт! Торік, коли ще ніхто не здогадувався про пандемію коронавірусу, десант науковців та професорів університету провів триденні семінари для місцевих освітян.

 

– Уявіть, як були вражені вчителі з провінції від спілкування з авторами підручників, по яких вони навчають дітей! – не стримує емоцій Людмила Ткаченко. – Це була історична подія!

 

На роботі мер з 7 ранку до 8-9 вечора. Каже, поки все заплановане не виконає – не заспокоїться. А потім, коли вже сонце сховається за обрієм, сідає в свою автівку і їде на околицю міста. Витягає з багажника палиці для скандинавської ходьби і прямує сім кілометрів. А ще плаває, щодня долає дистанцію у тисячу метрів!

 

Безкоштовні заняття – для всіх!

 

Здорового способу життя дотримується не тільки міський голова. Громада взяла курс на розвиток спорту і вже відкрила нові відділення: боксу, волейболу, біатлону. У спортсменів є найсучасніші лижі і лижоролери! Діти громади відвідують заняття зовсім безкоштовно! А ще торік, завдяки міській раді та небайдужим, вдалося відкрити залу для хортингістів. Це універсальне українське єдиноборство надзвичайно популярне в Новгороді-Сіверському. Ми відвідали Центр дитячої та юнацької творчості, на базі якого тренуються хлопці та дівчата.

 

На ґанку зустрічає директорка центру Олена Чмир, заслужений працівник освіти України. Вона керує закладом, який відвідують понад три сотні дітей, 33 роки поспіль.

Директорка центру Олена Чмир

 

– У нас ніколи не було спортивної зали, а тепер – є! – побачивши журналістів, трохи хвилюється пані Олена. – Колись давно тут був дитсадок, а оця будівля, де наразі зала, слугувала таким собі літнім павільйоном. Без фундаменту, опалення. Якби ви бачили, з чого починалася ця масштабна реконструкція! Керівник секції з хортингу Євген Сокол власноруч вікна і двері встановлював, утеплив стіни та обладнав залу, допомагали йому старші вихованці. А громада виділила 200 тисяч гривень.

Тренер Євген Сокол вітається з посмішкою. Це нині він живе і працює в місті, а ще якихось кілька років тому викладав фізкультуру у сільській школі, у рідному Будищі, й навіть не мріяв про такі гарні умови для занять.

 

– Мене родичі агітували переїхати за кордон, обіцяли допомогти з житлом, роботою. Я, звісно, відмовився, щось патріотичне у мені є, – каже тренер. – Мені подобається те, чим я живу, пишаюся своїм містом і вихованцями й щасливий, що все саме так склалося.

Євген Сокол зі своїми вихованцями



Школярка-тренерка  Варвара

 

Ще один гідний приклад у громаді – спортивний клуб «Горислав», його керівник і головний тренер Ігор Подоляко. Разом з донькою – 11-класницею Варварою – тренують 30 дітей. Теж безкоштовно! Поспілкуватися з паном Ігорем не вдалося, якраз того дня його вихованці брали участь у Чемпіонаті України з кікбоксингу. У коротенькому інтерв’ю школярка-тренерка Варвара скромно сказала, що нічого незвичайного вони не роблять, все це – заради рівного доступу до занять фізичною культурою і спортом.

 

Набагато краще, коли діти час проводять у спортзалі, аніж «сидять» у смартфонах. Перемоги сіверських спортсменів на всеукраїнських та світових аренах кажуть самі за себе.

 

Народна лазня

 

Новгород-Сіверська міська ОТГ про закриття комунальної лазні ніколи не задумувалася. Навпаки, захотіли, аби послужила людям якомога довше. Такої соціальної лазні (вона дотаційна) не має жодна громада області. Її унікальність – не тільки доступна ціна – 45 грн з особи на день, а й особлива суха пара, душевне чаювання і поважне ставлення до людей.

 

Лазня на дровах підпорядковується комунальному підприємству «Добробут» міської ради. Директора Віталія Крома, місцевого депутата, знаного пасічника, нам пощастило застати біля будівлі.

 

– Всі мої хлопці задіяні, розчищають від повалених дерев будинки та вулиці. Накоїла клопоту буря! Тож я сьогодні кермую сміттєвозом, – так весело каже Віталій Кром.

 

– Людина, яка живе цією роботою, йому – не все одно, – відзивається про директора мер Олег Бондаренко. – Я особисто бачив, як Віталій у двадцятиградусний мороз сам сміттєвоз ремонтував.

 

– Було діло, – тихо підтверджує і запрошує оглянути лазню.

 

Віталій  Кром   теж  фанат  лазні



Ремонт частковий, скрізь чисто. Новенькі шафи виготовив столяр Микола Коваленко, він же і зварювальник, і кочегар. Міська рада подарувала для різного роду робіт багатофункціональний верстат.

 

– Ми не тільки дах перекрили, вікна замінили, «обшили» вагонкою сауну, модернізували систему опалення, а й заготовляємо головний атрибут – віники, – несе показати Віталій Кром. – У суботу – жіночий день, у неділю – чоловічий. Через місяць лазня працюватиме ще й у п’ятницю, бо всі бажаючі не встигають попаритися. Загалом за два дні тут відпочиває десь 150 людей. У нас є правило – ніякого алкоголю. Тільки чай на травах, ще краще – з медом!

 

Цій лазні – років шістдесят. Люди ходять сюди десятиліттями. Різного статусу і доходів. Вчителі, продавці, пенсіонери, чиновники, навіть мер парився.

 

– Я теж фанат лазні, – зізнається директор. – Уявіть, щоб ми її закрили. Люди нам ніколи цього не пробачили б! На другий день стояли б з транспарантами під міською радою.

 

Має громада й соціальний міський громадський транспорт. Тобто проїзд пасажирам нічого не коштує, умовно, згідно з документами – 10 копійок. За словами заступника міського голови Олександра Могильного, маршрути надзвичайно популярні. Ними користуються містяни, аби дістатися роботи, діти – освітніх закладів.

 

Наче в Таллінн потрапили! В європейській столиці Естонії теж безкоштовний проїзд. Тож український Новгород-Сіверський не відстає, а деяким громадам ще й фору дасть!

 

Лариса ГАЛЕТА, газета «Деснянка»

Фото авторки та з інтернету


Статистика захворювань на COVID-19 по Україні

Останнє оновлення даних:
2020-10-22 16:36:02.144

  • Всього випадків: 322,879
  • Активні: 181,938
  • Всього смертей: 6,043
  • Нових смертей: 116
  • Всього одужали: 134,898

Замовити зворотний дзвінок