І сліду не залишиться, або За покупками з екоактивісткою

І сліду не залишиться, або За покупками з екоактивісткою

Дата: 2020-09-24 | Категорiя: Соціум

У Чернігові з кінця червня запрацювала сортувальна станція, її відкрила ГО «Еко Місто». Впродовж першого місяця чернігівці принесли туди 250 кг пластику, який неможливо переробити. Аби відправити його на високотемпературне спалювання, потрібно 10 000 гривень. За цей же час станція не зібрала цінної сировини на таку суму.

Ця ситуація демонструє сміттєвий кошик більшості українців: там переважає неліквідна упаковка. І багато з нас просто не розбирається в тому, що можна здати на переробку, а що – ні.

 

Тому я відправилася в супермаркет з громадською діячкою в сфері соціально-екологічних проєктів Вікторією Богдан. Вона практикує спосіб життя під назвою екофрендлі (дружній до екології) й zero-waste (нульові відходи). Вікторія розказала, що купувати, аби кількість пакування наближалася до нуля.

 

Хто така Вікторія

 

Віка родом зі Славутича. У Чернігові з 2012-го. У ГО «Зробимо Україну чистою» (потім стала «Let’s do it, Ukraine») за 6 років пройшла шлях від волонтерки до членкині правління.

 

Після виходу з організації створила громадську ініціативу «Зелена банда». Періодично співпрацює з екологічними організаціями міста.

 

Сортує сміття з 2016 року. Сповідує філософію осмисленого споживання.

 

Про екоміфи

 

Екологічний стиль життя став модним. Це добре, адже про довкілля замислюється все більше людей. Але разом з тим з’явилися міфи і «псевдозелені» люди та бренди. Навіть виникло поняття грінвошінг (з англ. green washing), що значить відмивати «зелену» репутацію.

 

Вікторія назвала кілька екоміфів, які ширяться світом упродовж останніх років.

 

Пластик – погано

 

- Це не зовсім так. Пластик дуже зекономив ресурси. Просто треба відповідально ставитися, що саме ви купуєте і куди потім його діваєте. 



Однобокий підхід

 

- Людей може хвилювати, що буде з пакуванням потім. Але вони не враховують, скільки ресурсів задіяли, аби його створити.



Біо-пакетики

 

- За законом, в їх складі може бути до 30% пластику. Тому їх безпечність – це міф. Адже вони не розчиняться, а просто перетворються в мікрочастинки.

У супермаркеті: розбираємося з пакуванням

 

Дуже важливо виробити звичку читати склад продукту, який купуєте. Та не менш важливо – розумітися на тарі й свідомо обирати її. Адже у кожного товару є кілька «пакувальних альтернатив».

 

Овочі, фрукти, зелень

 

Обирайте незапаковані овочі й фрукти


Слід уникати будь-якої упаковки в цьому відділі магазину. Лоточки, як правило, без маркування. Отже їх не вдасться здати на переробку. Краще набрати продукти в свою торбинку. Якщо поки такої нема,  цінник можна наклеїти прямо на банани, грейпфрут, лимон, капусту та інші «одиночні» плоди й покласти до кошика.

 

До речі, Вікторія підказала альтернативу поліетиленовим рукавичкам, у яких набирають овочі: щипці.

 

Варто купувати на вагу

 

  • Сири, ковбаси, м’ясо, риба, масло.

 

  • Крупи, цукор, кава, чай, сіль, приправи.

 

 

Практично все стандартне пакування цих товарів не переробляється.

 

Маркування пластику

 

Пластик маркують трикутниками з цифрами чи буквами. Не буду навантажувати складними назвами. Просто запам’ятайте, які «трикутники» дружні до природи, а які – ні.

 

PET 1: заплутана історія

 

Характерна «крапелька» на пляшці PET 1

 

Пляшковий PET 1 вважають одним з найкращих серед родини пластикових. Його можна пізнати не тільки за маркування, але й за видутою краплиною на дні.

 

Але з цим сортом пластику не все однозначно. З нього ж роблять контейнери для ягід, кольорові ємності для побутової хімії тощо.

 

Прозорі пляшки з-під напоїв, олії, згущеного молока, соусів можна здати на переробку. Якщо ж вони «нестандартного» кольору, їх не приймуть.

 

Причина в тому, що переробити пластик можна тільки однакової щільності й кольору. І його має бути кілька тонн. Зібрати стільки «ексклюзивної» за кольором та товщиною упаковки в одному місці – неможливо.  Тож такий ПЕТ 1 відправляється на сміттєзвалище.

 

Фіолетову пляшку з водою зустріли в супермаркеті. Мабуть, виробник хотів «виділити» товар на полиці. Однак, тепер жодна його пляшка не отримає нове життя, а десятки років лежатиме просто неба.

 

Чому виробники не використовують прозорий пластик, який може жити після використання? Маркетинг. Вважається, що соус краще виглядає у червоній пляшці, а кефір – у білій. Неоновий відтінок приваблює молодь. І ще багато таких асоціативних гачків.

 

Екологічніше купувати напої, шампуні й інший ПЕТ у «прозорому».

 

Екоієрархія пакування

 

Розглянем на прикладі згущеного молока.


Екоієрархія: скло, жерсть, ПЕТ1, змішана упаковка

 

 

Скляна банка чи пляшка – це найкраще, бо її можна використати повторно. Далі – жерстяна банка і пляшковий ПЕТ 1, їх приймають на переробку. М’яка упаковка – найгірший варіант. Вона комбінованого складу. Тому переробити неможливо. 

 

Не все те папір...

 

Дуже уважним слід бути з паперовою чи картонною упаковкою. Адже всередині може бути шар пластику, алюмінію чи іншого покриття. І такий картон вже неможливо здати на переробку.


Обирайте папір з целюлози

 


Варто читати склад навіть туалетного паперу. Якщо він з целюлози, – це добре, значить, його зробили з макулатури. В іншому випадку – зрубали дерево.

 

Енергоємний TetraPak

 

Тетрапак – це складна багатошарова упаковка. Її використовують для соків, вершків, молока тощо. Здати на переробку цю сировину можна. Але її виробництво – дуже енергоємний процес. Тож краще обирати більш «легку» тару – пляшковий PET або скло.

 

Наталія НАЙДЮК, газета «Деснянка»

Фото авторки


Статистика захворювань на COVID-19 по Україні

Останнє оновлення даних:
2020-10-22 17:52:01.305

  • Всього випадків: 322,879
  • Активні: 181,938
  • Всього смертей: 6,043
  • Нових смертей: 116
  • Всього одужали: 134,898

Замовити зворотний дзвінок