Шахрайство з банківськими картками: типові схеми та як захиститися

Шахрайство з банківськими картками: типові схеми та як захиститися

Дата: 2021-01-12 | Категорiя: Соціум

Щоб вкрасти гроші з банківської картки, у шахрая має бути особиста фінансова інформація жертви. На жаль, через незнання українці часто самі її надають.

У департаменті кіберполіції розповіли про типові схеми, за якими діють зловмисники. А також – що робити, якщо ви стали жертвою шахраїв.

 

Нікому не повідомляйте

 

  • PIN-код до платіжної картки;
  • тризначний номер на звороті картки (його називають CVV);
  • коди підтверджень платежів, інші коди банків та мобільних операторів;
  • паролі до інтернет-банкінгу.

Іншій людині, наприклад покупцю, можна називати лише 16-значний номер картки. Його достатньо, аби перерахувати вам потрібну суму. Для її зарахування не потрібно вводити жодних підтверджень чи бути біля банкомату.

Будьте пильними, адже шахраї можуть не тільки зняти гроші з вашої картки, а й оформити онлайн-кредит.

 

Типові схеми шахраїв

 

Ці схеми вдосконалюють мало не щодня. Під час пандемії кіберзлочинці інформують громадян про нібито нараховану їм компенсацію за карантин, пільги, субсидії тощо. Або представляються працівниками Держказначейства і пропонують перерахувати компенсацію за неякісні медпрепарати. 

 

«Липове» опитування чи розіграш в соцмережах та меседжерах

 

Якщо людина бере участь, їй приходить смс про виграш. Далі шахраї телефонують, аби дізнатися номер картки, нібито для отримання переказу.

Жертва називає номер карти, персональні дані чи секретне слово, або пароль, який прийшов на телефон. Після цього з рахунку зникають усі кошти.

 

Шахрайство по телефону

 

Дуже популярна серед шахраїв схема. Наводимо два поширені варіанти. Їх спільна риса – зловмисник прагне виманити жертву до банкомату або просить зайти в інтернет-банкінг.

  • Ви продаєте речі на OLX чи іншому сайті. Шахрай телефонує під виглядом покупця. Просить назвати номер картки для оплати. А потім попереджає, що кошти будуть надходити з рахунку юридичної особи (чи когось ще), тому вам треба підтвердити платіж біля банкомату або зайти в Приват24 чи інший мобільний додаток банку.
  • Шахрай телефонує під виглядом представника банку. Повідомляє, що з вашої картки тільки-но зняли велику суму, або купили смартфон, або щось на кшталт цього. Запитує, чи ви це зробили. Ви відповідаєте, що ні. Тоді він говорить, що можна відмінити платіж, але для цього ви маєте піти до банкомату.

В обох випадках шахрай спробує дізнатися у вас секретну інформацію або код, який надійде від банку, й переведе ваші гроші собі.

 

Крадіжка SIM-картки

 

До ваших банківських рахунків прив’язаний телефонний номер, його називають фінансовим. На нього вам надходять коди підтвердження операцій, паролі, інформація про поповнення та зняття готівки, баланс тощо.

Якщо ви не на контракті з мобільним оператором, то шахраї можуть отримати в нього нову сім-карту з вашим номером. А далі – повний доступ до ваших рахунків. А якщо баланс нульовий, то й взяти онлайн-кредит на ваше ім’я.

У більшості випадків шахраю достатньо знати номери останніх 2-5 контактів, з якими ви спілкувалися. Тому крадій змушує жертву передзвонити, поповнює мобільний рахунок, і з цими даними отримує нову сімку. Інший варіант заміни – через особистий кабінет мобільного оператора. Шахрай реєструється, а код підтвердження від оператора виманює у жертви.

Не розголошуйте фінансовий номер. Відключіть послугу віддаленої заміни SIM-карти у свого мобільного оператора.

 

Якщо вам телефонували з незнайомих номерів, а потім поповнили рахунок мобільного, – дзвоніть у банк, заблокуйте свої картки та обліковий запис інтернет-банкінгу. Потім повідомте мобільного оператора.

 

Платежі на ненадійних сайтах

 

Коли ви розраховуєтеся карткою в інтернеті, звертайте увагу, чи використовує сайт сучасний протокол шифрування.

Якщо адреса починається з 5 букв – https: шифрування безпечне.

Якщо з 4 букв - http: сайт використовує застарілу технологію передачі даних без шифрування. Тому ваша платіжна інформація може опинитися в руках злочинців.

Підробка вебсторінок та електронних листів

Цей спосіб називають фішингом. Шахраї дають посилання на сайти або відправляють електронного листа нібито від імені відомого магазину чи банку. Насправді ж через такі сайти й листи-підробки злочинець дізнається дані вашої картки.

Тому перш ніж відкривати посилання, наведіть курсор на нього, аби побачити адресу. Іноді зміни ледь помітні – одна літера в назві, домен (наприклад, замість справжнього olx.ua буде olx.com чи olx.com.ua тощо). Звіряйте адресу в листі з реальною, яку знайдете в пошуку Google. Якщо сумніваєтеся, не переходьте за посиланням.

Часто таку схему використовують, маскуючись під послуги маркетплейсів, типу OLX-доставка, Безпечна угода тощо. Суть в тому, що ви сплачуєте за товар, але гроші резервуються на вашій картці в межах цієї послуги. Якщо товар підійшов і ви його забрали на Новій пошті, то гроші потрапляють на рахунок продавця.

Але шахраї користуються ситуацією по-своєму: надсилають лист з псевдопосиланням, нібито від olx. Там треба вказати платіжні дані для переказу. І все, вважайте, що ваші гроші на рахунку крадія.

 

Якщо ви стали жертвою шахрая...

 

  • Повідомте банк. Телефон та інші канали зв’язку вказані на картці. За законами України, до моменту такого повідомлення саме клієнт несе відповідальність за те, що хтось отримає доступ до його карткового рахунку. Виняток – злом хакерами електронної системи банку тощо. Такий захід може врятувати від подальших розкрадань і дозволить ефективніше захистити свої права в суді.
  • Подайте заяву про злочин: зробити це можна в будь-якому відділенні поліції або звернутися в управління кіберполіції за місцем знаходження банку чи його філії. У ній максимально докладно опишіть ситуацію і вкажіть, що ви просите зареєструвати кримінальне провадження та почати розслідування. Посилатися на статті кримінального кодексу необов'язково. Слідчий має сам кваліфікувати протиправні дії при реєстрації звернення в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Також можна заповнити заяву онлайн.
  • Зверніться до суду з позовом до банку про відшкодування вкрадених коштів. Але в цьому випадку доводити факт крадіжки і інші обставини доведеться потерпілому.

 

Телефон гарячої лінії кіберполіції: 0 800 505 170.

 

Наталія НАЙДЮК, газета «Деснянка»


Статистика захворювань на COVID-19 по Україні

Останнє оновлення даних:
2021-01-26 08:52:01.964

  • Всього випадків: 1,197,107
  • Активні: 209,215
  • Всього смертей: 22,057
  • Нових смертей: 133
  • Всього одужали: 965,835

Замовити зворотний дзвінок