Незбудований меморіал у Корюківці: пролив світло голова громади

Незбудований меморіал у Корюківці: пролив світло голова громади

Дата: 2021-03-09 | Категорiя: Соціум

– Місце спорудження комплексу з самого початку було обрано невдало та ще й протизаконно. Тобто ця земля – лісового фонду і є природно-заповідною територією, наразі заблоковані будь-які можливості щодо проєктування. Тоді, у 2013 році, з Януковичем і його вертикаллю ніхто не сперечався, навіть якщо це рішення було безглуздим. Нічого не рахували, ні на що не зважали, просто виконували наказ і все, – коментує голова Корюківської об’єднаної територіальної громади Ратан Ахмедов ситуацію, яка склалася навколо незбудованого меморіалу.


Про візит на шпалерну фабрику і долю незбудованого меморіалу в Корюківці

Другого березня найбільше в світі підприємство з виробництва шпалер – «АТ «Слов’янські шпалери – КФТП», що в місті Корюківка, відвідали Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Анка Фельдгузен та керівництво Чернігівської ОДА. У рамках візиту відбулося підписання Меморандуму про співпрацю між представниками облдержадміністрації та шпалерної фабрики. Також гості взяли участь у заходах до 78-річчя Корюківської трагедії.



 

«Ми хочемо, щоб процвітали і Корюківка, і фабрика»

 

– Наше підприємство виробляє продукцію під торговою маркою «Слов’янські шпалери», – розповідає директор виробництва шпалер Сергій Артеменко. – Потужність – 20 мільйонів рулонів у рік. Експортуємо в більш ніж 25 країн світу. Наразі на фабриці працює 600 осіб, середня заробітна плата – 18 200 гривень.

За словами Сергія Артеменка, виробництво шпалер має замкнутий цикл, від дизайну, додрукарської підготовки – до виготовлення фарб. А обладнання дозволяє виробляти шпалери від найдешевших – до найдорожчих, преміум-класу.

Має фабрика сертифіковану лабораторію, яка проводить контроль усієї привезеної сировини (вона переважно європейська), а також готової продукції.

Наразі колекція шпалер налічує більше сотні видів дизайну, кожен має – 6-8 забарвлень.

Після відвідин дизайнерської, цеху з виробництва шпалер голова Чернігівської ОДА Анна Коваленко відзначила:

– Це бюджетоутворююче для Корюківської громади підприємство – з новітніми технологіями, масштабними обсягами виробництва і з величезною соціальною відповідальністю. Воно робить неабиякий внесок у розвиток громади та створення робочих місць. І наше завдання – не залишатися осторонь проблемних питань, що виникають на підприємстві, а всіляко допомагати їх вирішувати. Ми хочемо, щоб процвітали і Корюківка, і фабрика.



Приємні враження справило підприємство, яке поставляє свою продукцію і в Німеччину, Анку Фельдгузен. Вона зокрема відмітила:

– Те, що я сьогодні побачила, заслуговує на увагу. Чудово, що у вас є таке виробництво, яке дає роботу місцевому населенню та допомагає громаді. З моменту моїх перших відвідин Корюківки у 2013 році, місто справді змінилося у ліпший бік, це і дороги, й інфраструктурні об’єкти...

Візит на підприємство з виробництва шпалер завершився підписанням Меморандуму про співпрацю та узгоджені дії із представниками фабрики та Асоціації українських підприємств целюлозно-паперової галузі «УкрПапір».



Як сказала Анна Коваленко, це черговий крок обласної влади для підтримки найбільших роботодавців Чернігівщини і створення робочих місць із рівнем заробітної плати вище середньої по Україні. Нещодавно облдержадміністрація направила листа до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з проханням скасувати додаткове мито на експорт українських шпалер до Туреччини, збільшити ліміти, передбачивши це при підписанні Угоди про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною.

 

Спільний проєкт з Німеччиною

 

Під час зустрічі Посол Німеччини Анка Фельдгузен і голова Чернігівської ОДА Анна Коваленко обговорили питання створення меморіалу на місці перепоховання корюківців, загиблих від рук нацистів 1, 2, 9 березня 1943 року. Карателі спалили містечко та вбили майже 7 тисяч його жителів. Кілька років місцева та обласна влада, науковці та небайдужі громадяни добивалися вшанування цієї трагедії на загальнодержавному рівні та будівництва у місті меморіалу пам’яті усім спаленим поселенням України. Першої цілі вдалося досягти, спорудження ж меморіалу завмерло на початковій стадії.

Вартість будівництва запроєктованого у 2012 році амбітного меморіального комплексу становила б на той час близько 40 мільйонів гривень. Проєкт складається з двох частин, що розділені річкою Бреч. На правому березі – музейна частина, яка включає: «Український рушник», приміщення музею (згоріла дерев’яна хата), скульп­тура «Скорботна мати» та «Дзвін пам’яті».

На лівому березі – друга частина – меморіальна, яка включає 18-метровий Меморіальний Хрест, капличку та місце для перепоховання останків жертв Корюківської трагедії.

Згідно з концепцією, правий берег – це місце для живих, лівий берег, через водой­му – місце для мертвих.

– Звичайно, що має бути місце, де можна було б розповісти і вшанувати пам’ять жертв трагедії, – каже Анна Коваленко. – Ми ведемо перемовини із місцевою адміністрацією щодо вирішення цього питання. Створення меморіального комплексу буде частиною спільного із посольством Німеччини проєкту, якому передуватиме дослідна робота.




Анка Фельдгузен додала:

– Я вперше приїхала в Корюківку, коли закладали капсулу на місці запланованого меморіалу. Потім уже ніколи не забувала про ваше місто... Рік тому знову завітала сюди, побачила недобудований комплекс... І з тих пір особисто для мене дуже важливо говорити про визнання відповідальності Німеччини за злочини і робити внесок щодо опрацювання історії. Корюківська трагедія поки залишається невідомою для багатьох людей, як у Німеччині, так і в Україні. Тому я тішуся, що в 2021-2022 роках ми маємо можливість підтримати німецько-український проєкт. Його керівник – професор з Німеччини, він працює з українським колегою – експертом з питань нацистських злочинів проти цивільного населення. Результатом цієї роботи має стати презентація публікацій, завдяки яким ці події отримають більшу увагу в науковому сенсі, також, сподіваюся, дізнається населення наших країн.

 

Незаконне місце і космічна вартість

 

Більше про ситуацію, що склалася навколо незбудованого меморіалу, нашому виданню розповів голова Корюківської об’єднаної територіальної громади Ратан Ахмедов.

– Місце спорудження комплексу з самого початку було обрано невдало, та ще й протизаконно. Тобто ця земля – лісового фонду і є природно-заповідною територією, наразі заблоковані будь-які можливості щодо проєктування. Тоді, у 2013 році, з Януковичем і його вертикаллю ніхто не сперечався, навіть якщо це рішення було безглуздим. Нічого не рахували, ні на що не зважали, просто виконували наказ і все. Хоча попередньо архітектори були за те, щоб меморіальний комплекс спорудити у Парку Пам’яті, і це було б логічно. І в питанні доступності, і в питанні інфраструктури, і в питанні вартості. Не постало б і питання паперової тяганини, яка триває натепер, – розповідає Ратан Ахмедов.


Як поінформував голова громади, Корюківська міська рада заручилася підтримкою облдержадміністрації, наразі спільно з держлісгоспом працюють над тим, аби можна було виокремити землю, де захоронені останки жертв трагедії. Це потрібно для того, щоб вже у законний спосіб в подальшому виготовити проєкт.

– Меморіал залишиться в урочищі Зелений гай, – продовжує Ратан Ахмедов. – Там поховані люди, і ні в кого не вистачить розуму вдатися знову до перезахоронення, хоча такі ідеї я чув.

За словами міського голови, паперова тяганина щодо оформлення ділянки триватиме не менше року. Також потрібно ще дослідити деякі могили в місті, де, ймовірно, поховані загиблі і перепоховати в Зелоному гаю. Що потребує чималих коштів. А далі, власне, усе залежить від фінансування.

– Питання спорудження меморіалу – це не питання лише самої Корюківської громади, – відзначає. – Це спільне завдання всієї країни. Це особливий вид злочину, це понад 600 населених пунктів, знищених у роки Другої світової. Будівництво меморіа­лу одне із складових, але не основне зав­дання. Ми хочемо, щоб про це пам’ятали і згадували не лише в день трагедії. Для цього маємо більше говорити про це. Украї­ні – 30 років, але й досі про Корюківську трагедію немає згадки в підручниках історії, хоча представники міністерства освіти публічно це обіцяли. Вийшов тираж нового підручника історії і знову нічого не змінилося…

Моє бачення, а також автора проєкту меморіального комплексу Бориса

Дєдова, проєкт можна зробити лаконічним, більш стриманим і приземленим щодо фінансування.

Заявлену вартість спорудження згідно зі старим проєктом в 5-10 мільйонів доларів (по курсу валют станом на 2013 рік) голова Корюківської ОТГ назвав космічною і що в умовах війни є марнотратством. І додав:

– Якщо ми матимемо гарантію щодо фінансування спорудження меморіалу, Корюківська громада зобов’язується узяти на себе виготовлення нового проєкту комплексу. Скромнішого, який реально збудувати. Завершити почате треба! Щоб Україна пам’ятала про злочини проти людяності, й ніколи більше це не повторилося.

 

Лариса ГАЛЕТА, газета «Деснянка»

Фото авторки , Євгенія ВОРОХА та Корюківської міської ради


Статистика захворювань на COVID-19 по Україні

Останнє оновлення даних:
2021-05-08 06:22:01.389

  • Всього випадків: 2,114,138
  • Активні: 317,368
  • Всього смертей: 46,200
  • Нових смертей: 370
  • Всього одужали: 1,750,570

Замовити зворотний дзвінок