Які послуги надають нам луки і заплави та чому відмовлятися від них небезпечно

Які послуги надають нам луки і заплави та чому відмовлятися від них небезпечно

Дата: 2021-04-14 | Категорiя: Соціум

Аграрії розорюють пасовища, луки та заплави, мотивуючись лише коротким економічним зиском для себе. З такої позиції марно вести мову про абстрактну шкоду довкіллю.

 

Пропонуємо поглянути на природу як на постачальника послуг, якими користується кожен. А на розорювання луків – як на ситуацію, коли з вашої місцевості зникають, наприклад, лікарі, комунальники, поліцейські та пожежники.

 

У тому, навіщо нам потрібні луки та заплави, допомогла розібратися природознавиця Любов Ільмінська. А екологиня міжнародної організації з охорони навколишнього середовища «‎Екологія – Право – Людина» Катерина Полянська розповіла, як від «‎зранення» плугом заплав страждає кожен з нас.

 

Які землі не можна розорювати

 

Екологиня Катерина Полянська розповіла, що в долинах річок виділяють спеціальні водоохоронні зони та прибережні захисні смуги. Розорювати їх не можна. Також заборонено робити це на територіях природно-заповідного фонду, схилах понад 7 градусів, а також курганах та городищах.

 

Діяльність на прибережних захисних смугах регулює Водний кодекс України. Виконавчі органи місцевої влади мають повідомляти населенню та аграріям про межі цих зон. 


Катерина Полянська

 

Як визначають прибережні захисні смуги:

– 25 м від води для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 га;

– 50 м від середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 га;

– 100 м від великих річок, водосховищ на них та озер.

 

Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, то ширина захисної смуги подвоюється.


 

У прибережних захисних смугах, серед іншого, заборонено:

– влаштовувати сади та городи, розорювати землі (крім підготовки ґрунту до залуження і заліснення);

– зберігати та застосовувати пестициди і добрива;

– влаштовувати літні табори для худоби;

– будувати будь-які споруди за деяким винятком;

– влаштовувати сміттєзвалища, гноє­сховища, накопичувачі рідких і твердих відходів виробництва, кладовища, скотомогильники, поля фільтрації тощо;

– випалювати суху рослинність або її залишки.

 

Втім, аграрії не завжди дотримуються заборон. Через їх діяльність особливо потерпають малі річки. За інформацією екоінспекції в Чернігівські області, за останні десятиліття русло річки Білоус скоротилося майже на 20 кілометрів. У 2020 році найбільші порушення земельного законодавства фіксували на прибережних смугах річок Сухий Вір, Десна, Стрижень, Старик, Остер, Білоус.

 

За словами Катерини Полянської, аграрії підбираються до прибережних земель у різний спосіб. З одного боку, є самозахоплення, з іншого – незаконна зміна цільового призначення ділянок.

 

Непопулярна тема

 

– У селах нічим не засіяний природний простір досі сприймають як «безгосподарність». Тому новостворені громади вільно віддають під освоєння залишки цілинних земель, не замислюючись, які наслідки для здоров’я та довкілля будуть від таких рішень, – зауважила Любов Ільмінська.

 

За її словами, існування степів та луків у деяких регіонах України дійшло до критичної межі. Але навіть серед захисників довкілля тема збереження цих територій ніколи не користувалася такою популярністю, як, наприклад, рубка чи посадка дерев. Одна з причин – люди мало знають і говорять про користь, функції та послуги луків і пасовищ.

 

Економічний підхід: послуги пасовищ та заплав

 

У розвинених країнах рахують вартість «‎праці» природних об’єктів. Наприклад, у Манітобі (провінція Канади) послуги пасовищ коштують від 527 до 883 доларів з гектару на рік.

 

Природознавиця Любов Ільмінська склала список з 31 послуги степів, лук і заплав. Згрупуймо їх за категоріями.


Любов Ільмінська

 

  1. Забезпечення

 

Пасовища постачають корм свійським тваринам, пилок та нектар – бджолам. Людям вони дають лікарські рослини та інші «дикі» продукти, як то ягоди чи гриби.

 

Крім того, заплави зберігають саджанці, насіння і ґрунтоутворюючі організми. Їх за потреби використовують, щоб поновити спустошені землі або озеленити населені пункти. Вченим і селекціонерам ці території дарують генетичний матеріал, щоб ті виводили нові культурні рослини.

 

Та чи не найголовніше – луки і заплави постачають нам прісну воду. Ось як виглядає процес. Земля, вкрита травою, має пористу структуру. Коли йде дощ чи тане сніг, вода просочується аж до нижніх горизонтів – це дуже глибоко. Разом з тим, коли спекотно, щільний шар трави захищає ґрунт від перегріву і не дає воді швидко випаровуватися. Суха трава відбиває сонячне проміння на 20-30%, рілля – лише на 5-10%.

 

Багато пасовищ наразі стали ріллею. А спекотне літо та збільшення водозабору аграріями призвели до спустошення колодязів у селах Полісся.

 

Луки, заплави й пасовища можуть надавати нам свої послуги тільки за умови, що вони займають велику територію. Інакше ресурси не відновляться.

 

  1. Регулювання

 

Очищене й зволожене повітря – одна з найзатребуваніших послуг. Особливо влітку. Механізм простий: встелена травою ділянка поглинає вуглекислий газ, азот та виділяє кисень. А ще – утримує піщинки, аби не було пилових бур. Але землі розорані… тому минулої весни ми вже бачили, що це таке.

Ще одна важлива послуга – фільтрування води від хімікатів, які розпилюють аграрії на полях. Трава затримує напливи ґрунту з полів, нейтралізує азотні та фосфорні добрива і взагалі захищає водойми від «цвітіння».

 

  1. Культурні та соціальні послуги

 

Найпопулярніші послуги в цій категорії – туризм, релакс, надання «живих лабораторій» для вивчення кліматичних змін та місця для натхнення.

 

4.Захист

 

З одного боку, луки – це природний поліцейський, який захищає нас від нападів перегріву, спраги та голоду. З іншого – досвідчений лікар та прибиральник, що ліквідує хвороби, які переносять тварини. Наприклад, лугова мураха, яка живе на цих територіях, зменшує кількість кліщів, ще коли вони у стані личинки. Тобто, шанси людей захворіти, зокрема на енцефаліт, зменшуються.

 

Якщо степи та пасовища продовжать розорювати, з часом вони перетворяться на пустелю.



 

Якщо цих послуг не стане

 

Зникнуть природний рослинний покрив та тварини, також і рідкісні та занесені до Червоної книги України.

 

Питної води стане менше. А отже вона здорожчає ще більше, і держава буде змушена накласти обмеження на її використання.

 

Посилиться ерозія ґрунту. Таким чином, великі врожаї в Україні залишаться спогадом.

 

У ґрунтові води та ріки потраплятимуть пестициди та хімічні добрива. Це призведе до погіршення здоров’я та вроджених аномалій розвитку дітей.

 

Це, до речі, неповний перелік того, що буде, якщо ми «вб’ємо» луки, заплави та пасовища заради ріллі.

 

Чи можна відновити розорані території

 

Катерина Полянська вважає, що можна. Але на це потрібен час та спеціальні заходи.

 

– Частина ділянок може відновлюватися природним шляхом, якщо поряд є території з природною рослинністю, – сказала експертка.

 

Втім, не все так просто: на розораних землях часто оселяються нетипові для місцевості рослини та тварини. Вони можуть витіснити місцевих, а отже змінити екосистему.

 

Пані Полянська наголосила: щоб виправити ситуацію з розорюванням земель, в Україні мають запрацювати механізми моніторингу, контролю та відповідальності за знищення луків, заплав та пасовищ.

 

P.S. Якщо ви знаєте про факти порушення земельного законодавства, телефонуйте на «гарячі лінії»: (0462) 67-77-69, (044) 521-20-38 або 0800-501-740. Також повідомляйте про такі факти на електронну скриньку редакції: desnyanka-che@ukr.net. Подати скаргу на забруднення довкілля та шум можна на сайті www.saveecobot.com/.

 

Наталія НАЙДЮК, газета «Деснянка»


Статистика захворювань на COVID-19 по Україні

Останнє оновлення даних:
2021-10-14 21:12:02.064

  • Всього випадків: 2,597,275
  • Активні: 225,349
  • Всього смертей: 59,935
  • Нових смертей: 412
  • Всього одужали: 2,311,991

Замовити зворотний дзвінок