Під покровом Божої Матері

Під покровом Божої Матері

Дата: 2021-09-01 | Категорiя: Соціум

Парафія Успіння Пресвятої Богородиці села Володькова Дівиця має свою історію, хоч і не таку давню, проте насичену подіями.

 

Ще в 2005 році були зроб­лені перші кроки до створення релігійної громади. За старою доброю традицією звернулися за архіпастирським благословінням до єпископа Чернігівського і Ніжинського Амвросія (Полікопа). За участю благочинного Носівського району протоієрея Михаїла Гулика провели збори, на яких було близько 170 сільчан. Обрали старосту та церковну двадцятку. На місці майбутньої церкви ієромонах Василій звершив першу літургію просто неба. На прохання віруючих владика Амвросій 2005 року на свято Хрестовоздвиження направив у село священника. Для подальшого служіння винайняли будинок у Анни Кобзар, де звершували службу до кінця будівництва церкви.



 

Церкву будували на кошти громади без жодної підтримки спонсорів. За допомогою урод­женця села Олександра Клименка місцевий житель Микола Лапко згуртував громаду на добре діло. Сільчани зібралися коштами та власними силами і весною 2006 року розпочали будівництво на місці колишньої Миколаївської церковнопарафіяльної школи. Будівельний матеріал розмістили у людей, які жили поряд з місцем забудови. Від закладеного фундаменту і до оздоблювальних робіт – усе виконували руками сільчан. Степан Бицький Куклою звозив відсів для фундаменту, який допомагав копати Іван Скрипець. Східна стіна храму була заокруглена і для того, щоб уникнути ребристості, кожна цеглина була розбита навпіл. Стіни викладені хрещатою кладкою, усередині – з червоної цегли, а зовні – з білої. За літо стіни були готові, класти цеглу допомагали Віктор Бородавко, Григорій Закалюжний. Колони пособляв виводити Анатолій Кохно, вони були зварені металевою арматурою для міцності Миколою Набоком. Штукатурити допомагали Михаїл Сакун та Олександр Бочковський, а шпаклювати – Анатолій Рекун. З каменю були викладені центральні та бокові сходи.

 

Місцеві майстри-будівельники зводили будівлю, а в підрядниках щодня трудилися в основному пенсіонери – жінки, які не шкодували сил, аби під небесною виссю засяяв святістю осере­док духовності. На спорудження церкви пішло близько 11 тисяч червоної цегли, 10 пачок білої та 17 квадратів плитки на підлогу, не кажучи вже про всі інші будівельні матеріали. А тим часом настоятель храму ієрей Олександр проводив службу в пристосованому приміщенні. За фундаторів та жертводавців обіцялася в храмі довічна молитва.

 

26 серпня 2008 року в день пам’яті святителя Тихона Задонського єпископ Ніжинський і Прилуцький Іриней (Семко) освятив новозбудований храм. На освяченні були присутні 12 священників. Співав місцевий хор та з Василівської церкви міста Ніжина. На Малому вході за заслуги перед Святою Православною Церквою настоятель храму ієрей Олександр Жила був удостоєний права носіння «золотого» наперсного хреста. Після богослужіння владика вручив орден преподобного Агапіта Печерського ІІ ступеня старості церкви Миколі Лапку і архієрейські грамоти всім, хто зробив особливий внесок у справу будівництва й оздоблення освяченого храму.


 

Церкву побудували кам’яну, хрестоподібну в плані, трибанну з великою центральною банею (символізує три Особи Святої Трійці), увінчану восьмикінцевим двометровим хрестом із півмісяцем. Інтер’єр теплої церкви дуже затишний, їй характерний стриманий декор, чіткість і геометризм форм. Західну стіну прикрашає барельєф двох чотирьохкінцевих хрестів, а вівтарна стіна виступає абсидою із зображенням святителя Миколая у повен зріст. Церква завширшки 11 метрів, завдовжки – 21, заввишки до 20 метрів, товщина стін – пів метра. Престол у ній один в ім’я Успіння Пресвятої Богородиці.

 

Майже все церковне начиння було пожертвуване прихожанами. Архімандрит Роман (Расюк) подарував семисвічник, дароносицю та дарохранительницю, архімандрит Гурій (Фіров) – ікони та священницькі ризи, родина Лапка – напрестольне Євангеліє та образи, Божки – ікону Архістратига Михаїла, Костюки – образ Господа Вседержителя, Сардаки – Почаївську ікону Богоматері…

 

До настання холодів була готова опалювальна система, збудований сарай для дров та заготовлений паливний матеріал. Організували і власну просфорню, на якій хазяйнують Анна Подолянко та Раїса Сірик. До річниці храм був огороджений, облагородили криницю та спорудили навіс для храмування. За допомогою Анни Дідик озеленили прилеглу території. Ще через рік почали будувати територію.

 

28 серпня 2011 року владика Іриней освятив новий іконостас, який був виготовлений білоцерківськими майстрами школи Бачинського.

 

13 грудня 2016 року в храмі урочисто святкували празник апостола Андрія Первозванного. Церква під своїми зводами зібрала на соборну молитву вихідців із села у священному сані, також при ній 22 грудня 2009 року проходила сповідь духовенства Носівського благочиння.


 

Коштами родини Ганни Крапив’янської була зведена в одній зв’язці з церквою триярусна дзвіниця. Водночас оновили центральну баню, на якій були встановлені ікони Божої Матері. 7 листопада 2019 року митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент (Вечеря) освятив нові накупольні хрести та дзвони. Останні були пожертвувані нащадками генерала Василя Каталея.

 

У храмі перебувають ікони з часточкою мощей Матрони Московської, Філарета та Лаврентія Чернігівських. Нерідко в парафію привозять святині та чудотворні ікони з різних куточків України та й самі прихожани не сидять на місці, їздять святими місцями Чернігівщини.

 

Справи милосердя і благодійності були і є невід’ємною складовою церковного життя парафії. Неодноразово підтримували продуктами місцевий садочок та лікарню, надавали допомогу в Ніжинський та Київський будинки для інвалідів.

 

Важливим явищем у духовному житті церкви стало заснування недільної школи, яку відвідують до 12 учнів 2 – 7 класів. Викладають Закон Божий, основи православної культури та музику.

 

Церква Успіння Пресвятої Богородиці і її священник протоієрей отець Олександр не стоїть осторонь всіх важливих подій у селі. Молебні й панахиди відбуваються не тільки в дні церковних свят, але і в дні, які стали знаковими в історії села – День Перемоги, дні визволення України і рідного села від нацистських загарбників, річниці виводу військ з Афганістану та пам’ятні дати, пов’язані з учасником АТО Анатолієм Буряком.

 

Сьогодні церква залишається своєрідною візитівкою села. Традиційно відзначаються всі великі церковні празники, серед яких, звичайно ж, одне з найулюб­леніших – храмове свято. У цей день, 28 серпня, церква особлива. На свято приїздять прихожани з усього району і навіть з інших областей. Ведуть святкову службу батюшки навколишніх сіл. І вже традиційно після їжі духовної всіх пригощають смачним обідом.

 

Сергій ТИМОШИК

с. Володькова Дівиця


Статистика захворювань на COVID-19 по Україні

Останнє оновлення даних:
2021-09-16 23:00:02.326

  • Всього випадків: 2,331,540
  • Активні: 50,260
  • Всього смертей: 54,651
  • Нових смертей: 101
  • Всього одужали: 2,226,629

Замовити зворотний дзвінок