У теплій ванні

У теплій ванні

Дата: 2019-11-26 | Категорiя: Соціум

З Павлом Казаріним, публіцистом і політичним журналістом, ведучим шоу для жайворонків «Ранок у великому місті» на телеканалі ICTV, познайомилися на конференції для регіональних ЗМІ «Медіагігієна та критичне мислення. Чи можливо «почистити» інформаційний простір?». Під час свого виступу Павло розповів про сучасні загрози, які нині постали перед класичною журналістикою, а також про її основну історичну роль у сучасному світі пропаганди. Захід відбувся у рамках спільного проєкту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру східного партнерства.

 

Зазначимо, що Павло Казарін працює в медіа з 2004-го. Переїхав із Сімферополя до столиці у 2014-му, вести ефіри українською почав кілька років тому:

– Я народився і виріс у Криму. Ми завж­ди вивчали українську. І в школі, і в університеті. Але в нас ніколи не було жодної мовної практики, оточення було російськомовним. Чули її тільки з телеекрану чи в кінотеатрі. Але я мову розумів. Коли переїхав до Києва, це було принципово – перейти на українську у своїх телеефірах. Довести, що будь-яка російськомовна людина, яка ніколи не використовувала українську, але має бажання, може це зробити. Варто пам’ятати, що шлях до гарної української лежить через погану українську. І не треба боятися помилок.

Казарін каже, що журналістика в епоху інтернету опинилася в невеликій кризі. Онлайн породив нову реальність – блогерів, людей, які спілкуються зі своєю аудиторією безпосередньо, минаючи інституційних посередників. Тобто телебачення, радіо, газети.

– Виявилося, що немає потреби звертатися до редакцій, щоб поінформувати аудиторію. Можна спілкуватися з нею напряму – через соціальні мережі та блоги, – розповідає Павло. – З’явилася величезна кількість інтернет-платформ. Хтось веде свій канал на Ютубі – і у нього мільйонні перегляди, хтось публікує свої пости у Фейсбуці… У Володимира Зеленського, приміром, 8 мільйонів фолловерів (follower з англійської – послідовник – Авт.) в Інстаграмі, тому, коли йому потрібно поспілкуватися з широкою аудиторією, він може дозволити собі не звертатися по допомогу до журналістів, не влаштовувати прес-конференції, а інформувати безпосередньо на своїй сторінці. І в цьому сенсі наша професія справді виявилася у невеликій кризі.

На думку журналіста, все це призвело до кількох важливих наслідків. З’ясувалося, що на зміну інституційній цензурі, яку проводять держава, політики, режими тощо приходить цензура добровільна:

– Якщо у вас є акаунти в соціальних мережах, приміром, у Фейсбуці, то ви звертали увагу, що коли вам подобається пост людини і ставите «лайк», – через якийсь час соцмережа індексує вашу стрічку так, щоб на екрані з’являлися повідомлення від людей, із думкою яких ви згодні. А публікації тих соцкористувачів, яких не «лайкаєте», – просто зникають зі стрічки. Ви опиняєтеся у певній інформаційній теплій ванні, де всі навколо думають так само, як ви. Це і є особливість соціальних мереж. Вони формують навколо нас таку собі мильну бульбашку із однодумців. Нам здається, що ми – це норма для всієї країни. А тоді дивимося на результати виборів, і виявляємо, що ми – меншість чи несподівано – більшість.

Як каже Казарін, люди, які дивляться Анатолія Шарія, і ті, хто слухають Андрія Полтаву, у них дві різні України, які між собою взагалі ніяк не перетинаються. І це в якійсь мірі небезпечно.

Зазначимо, що Анатолій Шарій – це відеоблогер, колишній український журналіст, з 2012 року живе за кордоном, має статус політичного біженця в Литві. За інформацією українських ЗМІ, політиків та СБУ, веде проросійську пропаганду з дискредитації України. Численні оглядачі звинувачують його в українофобії, зокрема на підставі його ксенофобних висловлювань про українців. Колишній активіст гомофобної організації «Любов проти гомосексуалізму», лідер політичної партії «Партія Шарія».

Відеоблогер Андрій Полтава – автор каналу «Вата-Шоу» на Ютубі, став популярним завдяки відео-чатам з «ватниками» та різними московітами. Два роки тому у рейтингу «Топ-100 блогерів України» переміг у категорії «Народний вибір». Також Андрій волонтер, допомагає українській армії.

Тож, про безпеку. Павло Казарін вважає, що класична журналістика, яка працює за стандартами, неабияк важлива. Вона не вкладає нас у теплу ванну, не формує навколо свого глядача, слухача, читача мильну бульбашку, бо намагається показати, розказати, описати картинку у всій її різноманітності.

– Наше завдання у тому, аби, образно кажучи, пояснювати країні країну! – наголошує журналіст.

Нині для багатьох медіа та блогерських платформ стало нормою торгувати так званою чорнухою. Вочевидь – це найпростіший спосіб продавати читачу інформацію – торгувати страхами та неврозами.

– Ця гонитва призвела до того, що більшість людей вважають сьогодення гіршим, ніж воно є насправді, – каже Павло Казарін. – Виявляється, що наразі набагато простіше змінити думку людей про оточуючу реальність, ніж вкладатися у зміни цієї дійсності. Журналістика якраз опинилася на вістрі цього протистояння, цієї інформаційної війни.

 

Досьє

Народився: 3 грудня 1983 року у Сімферополі.

Сімейний стан: не одружений.

Освіта: філолог літературознавець.

У 2005 році закінчив Таврійський національний університет імені Володимира Вернадського.

Хобі: книги, театри та якісне кіно. Дефіцит часу не дозволяє витрачати його на посередні стрічки та тексти.

Життєве кредо: «Забагато безглуздих речей люди кажуть тільки через бажання сказати щось нове».

Я обожнюю: «Ситуації, коли не доводиться червоніти».

Про себе у трьох словах: «Не був, не брав участі, не перебував».

Найважливіші речі у житті: «Найголовніші речі – це не речі».

У соціальній мережі Фейсбук Павло Козарін має більше 47 тисяч підписників.

 

Лариса ГАЛЕТА, газета «Деснянка»


Статистика захворювань на COVID-19 по Україні

Останнє оновлення даних:
2020-12-03 10:46:01.907

  • Всього випадків: 772,760
  • Активні: 375,374
  • Всього смертей: 12,960
  • Нових смертей: 243
  • Всього одужали: 384,426

Замовити зворотний дзвінок