Протиотрута

Протиотрута

Дата: 2019-12-04 | Категорiя: Соціум

Під час Революції Гідності, коли екс-президент Янукович утік, а російські війська розпочали окупацію Криму, українці відчули на собі масову пропагандистську атаку з боку Росії. Майже одночасно в нашій країні з’явився сайт для перевірки фактів StopFake. Більше п’яти років тому ніхто з команди не вірив, що ініціатива проіснує так довго. Викладачі, випускники та студенти Могилянської школи журналістики та програми для журналістів і редакторів Digital Future of Journalism, всі ті медійники, програмісти, перекладачі, кому була небайдужа доля України та її народу під час окупації півострова і війни на Донбасі, просто реагували на виклики того часу, робили те, що вважали потрібним і важливим. І продовжують це робити й нині.

 

Волонтерський проєкт з міжнародним визнанням

З самого початку головною ціллю спільноти була перевірка і спростування перекрученої інформації і пропаганди про те, що відбувається в Україні, яку поширювали у ЗМІ. Надалі проєкт перетворився в інформаційний хаб (центр, вузол), де відбувається аналіз такого явища, як кремлівська пропаганда, у всіх аспектах і проявах. Тут також досліджують методи впливу Москви на інші держави і регіони – Європейський Союз і країни колишнього Радянського Союзу.

Команда StopFake постійно зростає, до них приєднуються медіапрофесіонали, які перевіряють, редагують, перекладають і поширюють інформацію 11 мовами: російською, англійською, іспанською, румунською, болгарською, французькою, італійською, голландською, чеською, німецькою та польською. До речі, проєкт ніяк не пов’язаний і його не підтримують фінансово урядові організації України. Це журналістська організація, головна мета якої – не лише перевірка інформації, а й посилення медіаграмотності аудиторії і боротьба за чітке розмежування між журналістикою фактів і пропагандою.

Звичайно, без пожертв було би важко реалізовувати таку масштабну роботу. Фінансову підтримку проєкт мав від читачів, а згодом її надавали міжнародні фонди, Міністерство закордонних справ Чехії і Посольство Великобританії в Україні та інші.

Варто сказати, що результати діяльності команди StopFake отримали високу оцінку на міжнародному рівні. За роки роботи про проєкт розповіли понад 300 світових медіа, зокрема й New York Times, CNN, Politico, Washington Post!

 

Відкиньте емоції та читайте правду!

Заступниця головного редактора сайту StopFake Вікторія Романюк під час конференції для регіональних журналістів, присвяченої дезінформації та кібербезпеці під час виборів, наголосила, що перемогти пропаганду можливо лише шляхом упровадження медіаграмотності та освіти. Одним із ключових напрямків роботи їхньої організації в останні роки стали тренінги серед журналістів, громадських активістів, викладачів шкіл та вишів і навіть політиків. А у співпраці з Міністерством освіти і науки України вони розробляють навчальні програми, матеріали курсів, які впроваджують у навчальні програми 150 загальноосвітніх шкіл у дев’яти містах України.

– Фейк – це завідомо неправдива інформація, і її мета – викривлення певного факту, точки зору та штучне формування в аудиторії ставлення до того чи іншого явища або події, – зазначає Вікторія Романюк. – Фейки досить емоційні. Зазвичай вони побудовані на сюжетах, які працюють із базовими людськими цінностями й потребами – тим, що стосується кожного з нас. Приміром, це питання добробуту, здоров’я, війни й миру, глобального майбутнього. Власне, тому фейки нас і вражають. Людина схильна сприймати інформацію емоційно та раціонально. Але коли включаються наші емоції – раціональність повністю виключається.

Щоби певне повідомлення максимально вразило, його емоційно забарвлюють. Фейки зазвичай складаються з обурливої або душевної історії-розповіді, яскравої картинки (шокуючого фото, веселого мему тощо), яка привертає нашу увагу, а також гучного заголовка, який не завжди відповідає змісту самого повідомлення.

– Нині ми потопаємо у величезній кількості інформації. Іншими словами – перебуваємо в інформаційно-психологічній вій­ні. Дивимося телебачення, слухаємо радіо й одночасно переглядаємо новини в телефоні або на комп’ютері. В такому режимі якісне та ґрунтовне сприйняття неможливе. Наше споживання інформації та мислення стало кліповим. Ми не читаємо повідомлення повністю, не аналізуємо їх. Зміст і враження від новини людина формує лише від заголовка, який взагалі не має суттєвого змісту. Тому я рекомендую, перш ніж поширювати інформацію, завжди прочитувати її до кінця, – радить Вікторія Романюк.

За її словами, найголовніші теми фейків за минулий рік – це зубожіння, бідність в Україні, медична реформа, яка нас вбиває. Люди фактично дезорієнтовані.

– Проросійські наративи увійшли в український медіапростір, і наразі це активно простежується. Якщо раніше освічені інтелігентні люди не довіряли фейковим новинам, тепер почали вірити. Чому так відбувається? Акцент треба робити на медіаграмотності. Журналістам потрібно розповідати своїй аудиторії про зміни у споживацькій культурі до інформаційних процесів, – наголосила заступниця головного редактора StopFake.

 

Методичка спецслужб

Представниця групи аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа-центру Любов Цибульська зазначає, що дезінформація – це лише один компонент інформаційної війни, яким активно користуються проросійські медіа:

– Інформаційні операції – це постійна активність, яка не залежить від відносин між країнами. Навіть якщо у Росії дружні відносини з країною, це не означає, що там не ведуть російські спецслужби інформаційні дії. Варто пам’ятати, гібридна агресія проти України не є чимось новим – це велика, серйозна, скоординована система, яка присутня давним-давно і в останні роки набула фізичних рис – вбивств і смертей. Якщо почитаємо підручники КГБ, поняття підриву обороноздатності іншої країни – дуже стале і старе. У методичці спецслужб – кілька фаз. Перша – деморалізація, яка триває роками, і вона найнебезпечніша. Бо призводить до відчаю, зневіри, втрати здатності мислити критично. І якщо ми думаємо, що це відбувається тільки з нами – помиляємося. Подивіться, що коїться із російським населенням, як працюють їхні медіа. Люди вже не здатні критично мислити. Останні опитування показали: тільки 3 відсотки росіян вірять, що за спробою вбивства Скрипалів стоїть Москва, 28 відсотків вважає – Британію, а 56 відсотків – думають, що може бути будь-хто. Це і є те відчуття хаосу.

Друга фаза – дестабілізація, коли підключаються дипломатичні, економічні, банківські, енергетичні та інші заходи. Потім настає криза, вона надзвичайно швидка і коротка, найчастіше це військові агресивні дії. А далі йде нормалізація – примушення до миру на умовах супротивника.

– Але ситуація змінюється, як би спецслужби не старалися, – продовжує Любов Цибульська. – Мова про заборону російських соцмереж, які під цілковитим контро­лем ФСБ Росії. Раніше агенти викривали дані про українських військових, визначали їхнє місце перебування, і це несло фізичну небезпеку. Кремль був вимушений знайти інші шляхи – традиційні медіа. З цим нам складно боротися, бо цензура. Власники телеканалів, що підтримують Кремль, – українці.

І наводить статистичні дані: якщо в 2016 році російські телеканали дивилися 6 відсотків населення України, то нині ця цифра зросла – до 13 відсотків. Пані Любов каже, аби змінити ситуацію – всім нам треба визнати – російська агресія існує.

– Ми не можемо застосовувати пропаганду проти росіян, у нас ніколи не буде таких ресурсів, – додає експертка. – Це непорівнювально з тим, скільки коштів витрачає на це Москва. Але ми могли би формувати стратегію у позиціонуванні України, всередині країни і за кордоном. Така собі протиотрута, позитивна наративізація. Нам треба показувати успішні речі: ми вистояли, у нас сильна армія, ми поступово змінюємо бізнес-клімат… З тими загрозами і ситуацією 2014-го – просто не порівняти. Все це варто пояснювати. Так би нам вдалося вилікувати деморалізоване населення, яке відчуває відчай і зневіру. Ми прийшли до тієї точки – далі плентатися вже нікуди. Має бути стратегія на рівні держави.

Матеріал створено за підтримки Естонського центру східного партнерства у співпраці з CybExe Technologies та Українським кризовим медіа-цент­ром за підтримки ЄС.

 

Лариса ГАЛЕТА, газета «Деснянка»


Статистика захворювань на COVID-19 по Україні

Останнє оновлення даних:
2020-09-20 19:58:01.414

  • Всього випадків: 175,678
  • Активні: 94,609
  • Всього смертей: 3,557
  • Нових смертей: 41
  • Всього одужали: 77,512

Замовити зворотний дзвінок