Хворих на туберкульоз лікуватимуть сімейні лікарі

Хворих на туберкульоз лікуватимуть сімейні лікарі

Дата: 2020-02-19 | Категорiя: Соціум

Вся увага світу, зокрема й українців, прикута нині до коронавірусу, нової небезпечної недуги. Тим часом у нашій країні вирують інші серйозні інфекції, і одна з них – туберкульоз. Він щороку вбиває кілька тисяч людей.

Нині на обліку в Україні – понад 30 тисяч хворих. А щороку медики виявляють 25 тисяч нових випадків. Наша країна – одна з лідерів у Європі та світі з поширення цього захворювання. Але попри це, у нас готуються мінімізувати тубдиспансери та спеціальні санаторії, скоротити фінансування. За задумом Міністерства охорони здоров’я, недужих із заразними формами лікуватимуть і надалі у стаціонарах. А ось незаразних передадуть сімейним лікарям та терапевтам, які раніше ніколи не стикалися з лікуванням хворих на сухоти. За діагностику та соціальний супровід медикам обіцяють доплачувати.

Нова стратегія

Кілька років тому, коли розробляли медичну реформу, у Міністерстві охорони здоров’я заговорили про зміни у стратегії лікування туберкульозу і перехід до пацієнто-орієнтованої моделі. Реформатори наголошують, що нинішні протитуберкульозні диспансери – малоефективні і дуже дорогі структури, з розлогими адміністративними штатами. Саме вони найбільше зацікавлені у збереженні старої системи лікування. Адже раніше держава виділяла найбільше коштів не на пацієнтів, а на утримання цих закладів. Нині ж в Україні запрацював принцип «гроші ходять за пацієнтом». Чим більше заклад пролікує хворих – тим більше він матиме фінансування.

Нова стратегія лікування туберкульозу легень, кажуть у профільному міністерстві, не впала з неба. Всесвітня організація охорони здоров’я вже давно, півстоліття тому, визнала, що ефективніше виділяти кошти на лікування цього захворювання, аніж на створення нових протитуберкульозних закладів. За таким принципом діють у розвинених країнах. Тобто не практикують тривалу ізоляцію пацієнта у режимних лікарнях, натомість, стаціонарне лікування сухот триває близько двох тижнів, потім, після лабораторно підтвердженого припинення бактеріовиділення, людина продовжує отримувати ліки амбулаторно. Таким чином заощаджують кошти на утримання великого лікувального закладу.

За виявлення хворих на туберкульоз та супровід процесу лікування кошти сімейним лікарям та терапевтам виплачуватиме Націо­нальна служба здоров’я України. Це фінансування у межах пакетів медичних послуг, які входять до Програми медичних гарантій, де передбачена державою вартість лікування хворих на туберкульоз визначена у межах понад 20,5 тисячі гривень на 9 місяців. У цю суму входить діагностика, лікування в амбулаторних умовах та умовах стаціонару, ліки з Національного переліку.

Що ще маємо

Наразі на Чернігівщині працює комунальне підприємство – обласний медичний центр соціально значущих та небезпечних хвороб, який очолює заслужений лікар України Микола Дейкун. Це єдиний спеціалізований лікувально-профілактичний заклад, що опікується хворими на туберкульоз та ВІЛ-інфекцію/СНІД. Відокремлені підрозділи тубдиспансеру діють у Прилуках, Ніжині та Бахмачі.

Медична частина центру – це стаціонарні та поліклінічні підрозділи, їх – 11: цент­ральних – 9 та 2 – відокремлених. 6 терапевтичних відділень, легенево-хірургічне відділення із ліжками на позалегеневий туберкульоз, дитяче з ліжками для дітей-бактеріовиділювачів, анестезіології та інтенсивної терапії, диференційно-діагностичний фтизіо-пульмонологічний центр, Бахмацький центр хоспісної допомоги хворим на туберкульоз.

Також заклад має рентген-діагностичне відділення з пересувними флюороустановками, яке обладнане 18-ма рентген-апаратами (14 стаціонарних та чотири пересувні, з них – 2 цифрові). Є бактеріологічна та клініко-діаг­ностична лабораторії.

Також працює дитячий протитуберкульозний санаторій «Зелений гай».

Відомо, що близько 90 відсотків пацієнтів медичного центру – хворі на різні види туберкульозу. Щороку тут проліковується до 900 людей. Проте фахівці Національної служби здоров’я буквально днями заявили, що великі потоки хворих – це не показник якісної роботи закладу і поінформували про неефективну його роботу, згідно з січневою перевіркою. Бюджет закладу на рік становить 105 мільйонів гривень, на одного пацієнта припадає близько 115 тисяч на рік. Порахувавши, роб­лять висновок: система неефективна.

Поки Чернігівський обласний медичний центр соціально значущих та небезпечних хвороб фінансується за рахунок субвенції з державного та обласного бюджетів. З 1 квітня, тобто вже через місяць, цей заклад, як і всі подібні в країні, перейде на систему оплати медичних послуг. НСЗУ перераховуватиме центрам за послугу лікування хворих на туберкульоз понад 20,5 тисячі гривень на одного пацієнта.

Лікувати – замало, хворого ще треба нагодувати

Генеральний директор обласного медичного центру соціально значущих та небезпечних хвороб Микола Дейкун неодноразово публічно заявляв, що цієї суми недостатньо. Враховуючи те, що зазвичай контингент, який хворіє на туберкульоз, має незадовільні умови проживання, погано харчується, тож піддається лікуванню саме в стаціонарі, де є повноцінний раціон. А для декого – ще й дах над головою. Все це потребує відповідної кількості обслуговуючих працівників.

Медична спільнота вважає, що ситуація наразі плачевна, бо реформа зовсім не бачить такої служби, як фтизіатрія. Хворих на туберкульоз планують головним чином перекласти на плечі сімейних лікарів. А якщо це мультирезистентний туберкульоз? – запитують. Такі хворі приймають від 10 до 20 таблеток на день. Лікування складне. Чи впорається первинка?

З квітня через зменшення фінансування у центрі доведеться скоротити половину персоналу, і очільника закладу тут можна зрозуміти. Його люди залишаться без роботи. Хто забезпечуватиме належний догляд за хворими?

Під час прес-конференції в облдержадміністрації, куди нещодавно з’їхалися керівники протитуберкульозних підрозділів, представники фтизіатрії озвучили свої вимоги щодо продовження цільової субвенції та виклали все це в листі до профільної міністерки Зоряни Скалецької.

Випадкова знахідка

За словами завідувачки кафедри інфекційних хвороб Національного медуніверситету імені Богомольця Ольги Голубовської, щорічно зростає не лише кількість хворих на туберкульоз, а й хворих з резистентними формами, іншими словами – з широкою лікарською стійкістю. Тільки у дітей зросла частота бактеріо­виділення до 30 відсотків. У дорослих натепер туберкульоз – часто випадкова знахідка. Причому в соціально адаптованих людей. І це лякає. Серед вперше виявленого туберкульозу в дітей у кожного четвертого резистентні форми, а серед тих, хто лікувався повторно, таких форм 36 відсотків.

Чернігівський обласний дитячий протитуберкульозний санаторій «Зелений гай» розрахований на 120 дітей і є єдиним на весь регіон. Упродовж всього року пацієнти, що мають медичні показання від фтизіатра, приймають тут оздоровчі процедури й поліпшують своє здоров’я. Влітку табір не змінює свого профілю – триває профілактика легеневих захворювань. Поки що в закладі працює 90 осіб персоналу.

Петиція

Наприкінці січня на Офіційному інтернет-представництві Президента з’явилася електронна петиція до Володимира Зеленського «Щодо недопущення руйнування фтизіатричної галузі України». У тексті йдеться про найвищі показники України щодо поширеності туберкульозу в світі з широкою лікарською стійкістю. Тільки за офіційною статистикою у нас щодня вмирає 10 осіб!

У листі також йдеться про те, що Міністерство охорони здоров’я відзвітувало про зниження захворюваності на туберкульоз за результатами виконання Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз (2012–2016 роки) на 9 відсотків. Водночас Рахункова палата Украї­ни встановила, що майже 82 відсотки заходів цієї програми, на яку було витрачено понад 3,2 млрд гривень, реалізовано частково або не виконано взагалі. В цих умовах Україна вже понад три роки живе без Загальнодержавної програми, яку розробляло МОЗ, але яку не затвердила Верховна Рада.

Для боротьби з туберкульозом легень фтизіатри пропонують: залишити фінансування протитуберкульозної служби за кошт державного бюджету не нижче за рівень фінансування 2018–2019 років. Просять встановити «пільговий період» для переходу фтизіатричної служби на нові умови фінансування, під час якого відпрацювати реальну структуру і вартість пакету «Лікування дорослих та дітей із туберкульозом», з залученням кваліфікованих фахівців.

Станом на 17 лютого петицію підтримали понад 11 тисяч голосів з 25 тисяч потрібних. Збір підписів триває.

Лариса ГАЛЕТА, газета «Деснянка»


Статистика захворювань на COVID-19 по Україні

Останнє оновлення даних:
2020-10-22 21:14:01.505

  • Всього випадків: 322,879
  • Активні: 181,938
  • Всього смертей: 6,043
  • Нових смертей: 116
  • Всього одужали: 134,898

Замовити зворотний дзвінок