Кава «з собою»: як збадьоритися й зберегти планету

Кава «з собою»: як збадьоритися й зберегти планету

Дата: 2020-03-05 | Категорiя: Соціум

Разом з першими кав’ярнями типу «to go» у Чернігів прийшла мода пити улюблений напій на ходу. Зручно, швидко, стильно. Проте спосіб життя чернігівців став більш «одноразовим». А паперові горнятка й пластикові кришки з соломинками лягли на місто сміттєвим тягарем.

Читайте в статті, чому паперові горнятка зовсім недружні до екології. Чи розуміють це в чернігівських кав’ярнях. Та головне – як зберегти планету, продаючи чи смакуючи ранішню каву.

 

Чому масштаби сміття «розмиті»

Точну кількість закладів, де в Чернігові можна придбати каву «з собою», встановити складно. Їх реєструють різні організації, залежно від того, де відбувається торгівля: ринок, торговий центр, підземка, вулиця, магазин, кафе...

Сервіс «Google Map» у Чернігові нарахував 81 заклад, де продають каву «to go». Проте там далеко не всі. За найбільш скромними підрахунками, у Чернігові понад 100 закладів та пунктів продажу кави «з собою». Це без урахування кавових автоматів.

Ще важче полічити, скільки паперових стаканів, пластикових кришок та соломинок щодня відправляють на сміттєвий полігон. У Києві називають обсяг від 1 до 3 млн за день! За свіжим електронним переписом населення, в столиці проживає 3,7 млн чоловік. Тож мінімум 27% киян «смітять» паперовими горнятками.

У Чернігові ж частка менша, все-таки провінція. Проте, навіть 15% з 281 тис. чоловік (кількість населення з сайту управління статистики) – це вояж на «сміттєвий острів» 42 тисяч паперових стаканів. Щодня.

 

Шкідливі «бумастики»

Паперові стаканчики вважались «зеленими». Але в 2017-му активісти та ЗМІ почали масово розвінчувати міфи щодо екологічності цього посуду.

Ось що розповів про паперовий посуд засновник Чернігівської громадської організації «Еко Місто» Сергій Безбородько:

– Папір таких стаканів всередині вкритий тонким шаром полістиролової плівки або LDPE [вид поліетилену]. Завдяки цьому склянка не розмокає навіть від гарячого. Для організму це покриття безпечне. А ось для природи – навпаки.

Через змішаний склад паперовий стакан навіть отримав прізвисько «бумастик» – папір (рос. «бумага») та пластик. Без переробки «бумастики» пролежать у ґрунті понад 100 років.

– Будь-яке сміття, яке не можна або складно переробляти, негативно впливає на довкілля, – продовжує активіст, – ускладнює майбутню рекультивацію полігонів. З моменту, коли людство винайшло пластик, жоден стаканчик або пакетик не розклався повністю. Таке сміття перетворилося на мікропластик, який забруднює ґрунт і воду. Це все дуже небезпечно. Один з принципів екологічно свідомого життя – пере­осмислити своє споживання і зменшити кількість одноразових речей. Серед них – і пластикові вироби.

У звичайних пунктах збору макулатури Чернігова паперові горнятка не приймають. Їх складно переробляти. Але активісти «Еко Міста» знайшли вихід: одноразовий посуд з паперу кожну останню п’ятницю місяця відправляють у Київ, в організацію «Зелений птах».

Головна вимога до «бумастиків» – вони мають бути сухими. Попередньо мити їх не потрібно.

 

«Переродження» паперових стаканів

Засновниця організації «Зелений птах» Вікторія Норенко розповіла, у що переробляють використаний паперовий посуд.

– Ми безкоштовно приймаємо на переробку сировину з Києва та інших міст (поштою), – каже пані Вікторія. – Можемо самі забрати або сплатити за пересилку. Але для цього компанія має співпрацювати з нами за програмою «Паперове горнятко по колу». Її суть: бізнес купує паперові стакани у нас, а потім нам же відправляє на переробку.

За словами пані Вікторії, відділити від паперу шар плівки складно. Тому не всім підприємствам до снаги це зробити.

Після «роз’єднання» з плівки роблять поліалюмінієві пакети. До паперу ж додають світлі сорти макулатури й отримують багаторазові блокноти, щоденники, офісний папір тощо.

 

Пластик з кришок та соломинок: іншого шансу немає

Кришки й соломинки не переробляють. Причина в тому, що вони надто легкі. Для переробки мають бути чистими. Тож економічно недоцільно витрачати ресурси на їх збір та миття.

Тому у цих пластикових винаходів немає шансів отримати «нове життя». До того ж вони шкодять довкіллю. Приголомшливі фото й відео того, як тварини травмуються соломинками, спонукали уряди багатьох країн заборонити їх використання.

 

Що робити: парадокси України та ідеї світового досвіду для Чернігова

Уряди розвинених країн активно борються з пластиком та одноразовим посудом. В Україні ж масштабним споживачем пластику виявилася… Верховна Рада. Тільки минулого року її апарат придбав… 171 тисячу одноразових стаканів, з яких 167,5 тис. пластикові й 3,5 тис. паперові. Про це повідомляє громадський рух «Чесно». 8 Говерл або 2 Еверести – саме такої висоти буде гора, якщо поставити стакани один на одного.

Сподіватися на ДІЄВІ урядові програми, які б захищали екологію від пластику, поки не варто. Починати зміни потрібно з себе.

 

Ідеї екологічної свідомості для бізнесу в Чернігові

 

Стимулювати кавоманів приходити зі своїм посудом

Таке найчастіше рекомендують еко­експерти. Проте недостатньо запропонувати людям купити бамбукову чи керамічну кружку й ходити з нею за ранковою кавою. Для багатьох це незручно.

Мотивацією могла б стати знижка на каву. Або ж акція для «екокавування»: «купуй 5 разів каву в свою кружку – отримай 6-ту безкоштовно».

 

Збирати паперові стакани й віддавати на переробку

Аби організувати збір, кав’ярні можуть придбати так звані «люльки Мамая». Це туба, в яку ставлять використані стакани. Вартість однієї – 500 грн + по 0,7 грн за одноразовий пакет. Місткість – 120 стаканів. Абсолютно реальна сума для будь-якої кав’ярні. Цей ґаджет своїм партнерам пропонує «Зелений птах». Але можна пошукати й альтернативні варіанти.

Аби зібрати всі горнятка за день, враховуючи приблизні розрахунки, наведені вище, потрібно 350 таких люльок на місто. Якщо виймати стакани кілька разів на день – і того менше.

Інший спосіб – приймати використані стакани прямо в пунктах продажу кави. За це повертати клієнту якусь мінімальну суму коштів. Або ж давати «бали»: збери Х балів – отримай безкоштовний напій. Всього трохи модернізувати систему лояльності, що вже існує.

 

Багаторазовий посуд – за жетоном

Більш дорогий спосіб, але з меншим екологічним наслідком. Таку програму у другій половині 2019 року ввели в Німеччині та Торонто (Канада).

Кав’ярні використовують багаторазові кавові стакани з кришками. Купуючи каву, клієнт сплачує за напій та окремо за склянку. Потім повертає кружку в будь-якій кав’ярні, що бере участь у програмі. Назад отримує гроші або жетон, який потім зможе знову обміняти на каву.

Складність методу – інвестиції в посуд та в системи миття, дезінфекції. Але результат – зупинення «бумастикового» наступу. Будемо слідкувати за результатами цього методу у світі.

 

Соломинки й кришки на 3D-принтері: примарна перспектива

Одноразової альтернативи кришечкам для кави й чаю наразі немає. У продажу є паперові трубочки. Проте вони не підходять для гарячих напоїв. Їстівні соломинки теж не прижилися.

Одна з перспектив – 3D-принтери. Сьогодні експериментально вони друкують усе: від побутових речей – до їжі й людських органів. Якщо «зациклити» процес: виготовити безпечні й витривалі соломинки й кришечки, а після використання – знову перетворювати їх на чорнила й «друкувати» по-новому – то це міг би бути вихід з ситуації.

Наразі у Чернігові безпечний харчовий пластик можна виготовити лише для напоїв температурою 40-50 градусів. Про «зациклення» мова не йде.

В Одесі ж є фабрика 3D-друку Kwambio. Вона має контракти з такими гігантами як General Electric. Менеджер фабрики Ольга Старощук так прокоментувала гіпотетичну можливість:

– Наразі ми можемо друкувати керамічні кришки для кавових стаканів. Покрити їх глазур’ю (склоподібне волокно для кераміки). Так вони будуть безпечними для людини та витримають температуру напою 80-90 градусів за Цельсієм. Соломинки ж усередині неможливо покрити цією глазур’ю. Щодо «зациклення» процесу – ми плануємо розробляти такі матеріали для переробки у чорнила знов, проте нескоро.

 

Що в чернігівських кав’ярнях

Ніде в кав’ярнях міста не помітила заклику приходити зі своїм посудом. За словами баристів, більшість людей обирає одноразовий посуд. Кількість свідомих клієнтів різна – від 1-3 на тиждень – до 30% на день.

Юлія Дарницька, власниця кав’ярні «Kover», вказує, що лише 1% з тих, хто бере каву з собою, приходить зі своїм посудом.

Тетяна Лазебна, бариста в Coffeeварка:

– Мало людей беруть каву у свій посуд. Переважно мами, що гуляють з візочками. А також велосипедисти приходять з термосами. Але це приблизно 5% від загальної кількості клієнтів. Знижок для таких клієнтів немає.

Юлія Козинець, бариста в Coffee Corner:

– У нас близько 25-30% гостей щодня беруть каву в свої кружки. Ми робимо їм напій на 10-15% дешевше. Паперові стакани поки не збираємо, але в планах таке є.

 

P.S. За комфорт завжди треба платити. Але важливо, щоб це не був «відкладений платіж», за який розраховуватимуться наші діти.

 

Наталія НАЙДЮК, газета «Деснянка»

Фото авторки, з особистого архіву Сергія Безбородька та Вікторії Норенко

 

Шановні читачі, якщо ви знаєте людину, яка розробляє технології переробки сміття або виготовлення екосировини, пишіть на адресу редакції: 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги,62 (3 поверх) або на ел.пошту: desnyanka-che@ukr.net


Статистика захворювань на COVID-19 по Україні

Останнє оновлення даних:
2020-10-22 20:28:01.3

  • Всього випадків: 322,879
  • Активні: 181,938
  • Всього смертей: 6,043
  • Нових смертей: 116
  • Всього одужали: 134,898

Замовити зворотний дзвінок