Школа з оргАном  і власним радіо

Школа з оргАном  і власним радіо

Дата: 2020-03-18 | Категорiя: Соціум

Естонія – країна, населення якої менше, ніж кількість жителів Києва. У всій державі проживає трохи більше 1,3 млн громадян. І попри свої скромні розміри вона амбітно конкурує з Фінляндією за першість в освітніх інноваціях та посідає 20-те місце за рівнем освіти серед усіх країн за рейтингом ООН. Наразі в Естонії працюють понад півтисячі шкіл, і в одну з них мені нещодавно вдалося зазирнути й дізнатися, як навчаються тамтешні діти. Про освітню реформу, мотивацію учнів та вчителів, боротьбу з булінгом, свободу і можливості для кожного – з перших вуст від 40-річного Хенрика Салума, харизматичного директора гімназії Густава Адольфа в Талліні – найстарішої постійно діючої школи країни, що має 400-річну історію.



Жодного разу – на карантин


Випускник цієї школи Хенрик Салум очолює заклад менше року. До цього близько двох десятків літ працював тут же вчителем і коучем в навчальному центрі гімназії. Отримав додаткові знання у сфері управління освітніми закладами в Таллінському університеті. Його було нагороджено титулом «Вчитель року-2017», а також відзначено за відмінну підготовку учнів до олімпіад.


Розповідає, що ця гімназія – одна з найстаріших в Європі, її заснував король Швеції Густав ІІ Адольф у 1631 році. Школа діє в історичних будівлях ХІІІ століття у Старому місті Талліна. Загалом це п’ять споруд: головна будівля, мов, спортивна і музей, а найновіша розташована в районі Каламая, яку зокрема я й відвідала разом з колегами з України.

Це навчальне приміщення відкрили два роки тому. Будівля школи Коцебу найсучасніша та інноваційна, де й на даху, і в дворі відбувається чимало різних занять, під час перерв та уроків.

Новий корпус зводили за принципом, щоби учень міг осмислено пересуватися. Через усю будівлю школи проходить оздоровча стежка Густі, яка дає можливість учням і вчителям час від часу розминатися. Також на третьому поверсі є дуже популярна серед дітей зона для лазіння. Під час спорудження класів подумали й про те, аби в учнів була власна шафа для зберігання особистих речей.

Велика зала, дещо схожа на театр, – їдальня з буфетом. Харчування для всіх учнів безкоштовне, про це дбає держава. Впадають в око гарне біле фортепіано і орган. Концерти органної музики тут відбуваються досить часто, дехто з дітей навіть вчиться грати на цьому музичному інструменті. Сцена автоматична, схована у підлозі. Є й величезний екран для перегляду фільмів.


– У цій будівлі навчаються 1-6 класи, 700 учнів, а загалом в гімназії (1-12 класи) їх – 1403. Вчителів – з сотню, – проводить екскурсію закладом Хенрик Салум. – Ви бачите скрізь скляні стіни, двері, стелю, це каже про прозорість і відкритість для всіх. На підлозі, вікнах, перегородках зображені таблиці множення, сторони світу, інша корисна інформація. У нас є правило: під час перерви заборонено користуватися смартфонами. А все тому, що діти мають бігати, гратися, читати книги і спілкуватися одне з одним. Під час уроків це робити можна, але якщо дозволить учитель.

Посеред дня у всіх дітей проходить дов­га годинна перерва, призначена для обіду і рухової активності на свіжому повітрі. Для цього в шкільному дворі створили сучасні майданчики – баскетбольний та для лазіння. Вулична перерва відбувається за будь-якої погоди, в будь-яку пору року і є для дітей одним з найбільш очікуваних моментів усього шкільного дня.

– Так ми загартовуємо дітей. І, до речі, наші учні не знають, що таке карантин через застудні захворювання, – посміхається директор. І додає, про можливий карантин через коронавірус адміністрацію закладу повідомили.

Школу характеризують академічність і відданість традиціям, їх врівноважують інноваційність та відкритість новим ідеям. Гімназія активно співпрацює з освітніми організаціями в міжнародних проєктах. Серед головних цінностей закладу – історія, професіоналізм, любов до Батьківщини, мотивація, безпека, творча свобода, емоційна інтелігентність і хороші відносини, здоровий спосіб життя.

Це заклад з математичним і гуманітарним спрямуванням. Учні початкової ланки і гімназії отримують різнобічні знання та можливості для самореалізації. Школа спеціалізується на природничих науках, також англійській, французькій та шведській мовах і культурі.


В Естонії саме цю гімназію вважають однією з кращих, де навчаються мотивовані школярі, які досягають чудових результатів у різних сферах як на республіканському, так і на міжнародному рівнях: на державних іспитах, в олімпіадах, спорті, музиці, на конкурсі учнівських фірм, в організації проєктів.

– Маємо чотири навчальні напрямки: анг­лійська і французька мови, точні науки, шведська мова, математика та англійська, – продовжує Хенрик Салум. – Учні можуть вивчати, крім обов’язкових предметів, також предмети за вибором: підприємництво, філософію, релігію, драму і театр, програмування, генетику, біохімію… Також наші діти активно проходять додаткові курси при Науковій школі Тартуського університету, представляють Естонію на всесвітніх олімпіадах, на міжнародних олімпіа­дах Євросоюзу. А ще ми готуємо їх до міжнародних іспитів з іноземних мов.

Директор зазначив, що інклюзивна освіта повністю інтегрована в загальну, дітей з інвалідністю навчають нарівні з іншими учнями та в тих самих класах. Жодної ізоляції та обмежень – батьки можуть вільно обирати, вчитися їхнім дітям у звичайній школі чи спеціалізованому закладі. У гімназії Густава Адольфа наразі навчаються 10 таких дітей. З кожним роком їх кількість зростає, відзначає Хенрик Салум.

До гімназії ходять тільки ті учні, які проживають в районі. Вступного конкурсу немає.

Сучасне управління та е-журнали


Естонія повністю електронна країна. Онлайн можна отримати майже всі державні послуги та провести будь-які операції. Уявіть, що це економить щороку 10 днів життя пересічному естонцю. Школи теж тримають курс на діджиталізацію, саме тому всі вони перейшли на електронні журнали. Вони містять особисті профайли кожного учня, де вчителі щодня фіксують успіхи та особливості індивідуального освітнього процесу. Саме тому і батьки, і заклад завжди знають, як навчаються діти. Окрім того, тут активно користуються електронними підручниками, вони у вільному доступі нарівні з паперовими. До електронних варіантів додають аудіо та відеоматеріали, а всі навчальні посібники оцифровані та затверджені на державному рівні.

– У школи чимало різних ІТ-рішень, це лептопи, планшети, ноутбуки, вся ця техніка належить закладу. Якщо вчителі хочуть, аби учні користувалися нею на уроці, то для цього вони бронюють комп’ютери на спеціальній онлайн платформі. Вся документація гімназії зберігається в електронному вигляді. Щоб, наприклад, взяти ключ від лабораторії, потрібно теж його забронювати. Кожен клас обов’язково оснащений проектором, комп’ютером, інтерактивною дошкою, вай-фай доступний для всіх. У кожного вчителя, крім звичайної дошки, є інтерактивні розумні планшети, щоб зробити навчання цікавішим, а ще – документ-камери, для демонстрації навчального матеріалу. У комп’ютерних класах – 3D-принтери, мейкерспейс (простір для досліджень). Є серед дітей учні, які набагато розумніші в ІТ-сфері за педагогів, – зізнається директор. – Тож у нашому закладі немає таких вчителів, які не володіють інформаційними технологіями. Особливо у цій будівлі.

Побувала й на майданчику стартапів та віртуальної реальності. Просто на столі лежать шоломи, далі – потужні комп’ютери, за допомогою яких діти можуть, приміром, змонтувати фільм. На підлозі – крісла-мішки, усе – для комфорту і фантазій. До речі, заклад має ще й власне радіо, його діджеї – звичайні учні.

Управління гімназією спирається на цінності, обговорені всією шкільною родиною. До цього процесу залучені працівники різних рівнів, учні та їхні батьки. Бажану якість навчання досягають тут за допомогою внутрішньої оцінки знань.


Як повідав очільник гімназії, інформаційна та комунікаційна технології пов’язані з усіма предметами і знаходять застосування на різних уроках, починаючи з 1 класу: використовують середовище навчання і веб-середовище з безкоштовним програмним забезпеченням.

– ІТ-менеджери нашої школи – два учні останнього ступеня гімназії, з 11-го та 12-го класів. Їм підпорядковуються два дорослих спеціалісти – техніки. Це дуже цікава і нестандартна ситуація. Учні працюють з документацією, а також дбають про технічне забезпечення. Працюють спільно. Таким чином школа вирішує кілька питань – фінансове, бо заклад муніципальний і не може дозволити собі фахівців з високою зарплатою, а також це можливість підростаючому поколінню розвиватися у цій сфері, ми даємо їм більше відповідальності. Звісно, спочатку, років п’ять тому, боялися, чи спрацює це, але згодом переконалися – все добре! – радіє Хенрик Салум.

У гімназії діє установа, де надають підтримку учням у їхньому всебічному розвитку. Також працюють навчальний центр і музична школа, які пропонують можливість додаткового навчання як учням, так і дорослим по всій Естонії.

– Центр пропонує додаткові заняття в шкільних приміщеннях. Є підготовчий клас, група продовженого дня, гуртки, курси для учнів, які закінчують початкову школу, і для абітурієнтів гімназії, мовні курси та семінари, – розповідає далі директор. – У музичній школі навчаються всі, кого цікавить спів, гра на різних музичних інструментах і навіть створення своєї музичної групи. Вибір дуже широкий: починаючи з органу і закінчуючи електронною музикою і діджейством. Викладачі – молоді, талановиті і популярні в Естонії музиканти.

Цікаво, що школа має дитячий хор, хор для хлопчиків, для дівчаток та змішаний, а також духовий оркестр. Ці творчі колективи завжди беруть участь у співочих святах.

Мотивація учителів


Директор каже, що учителів навчають регулярно, і за це відповідає він. Як правило, підбирає програми, складає графік курсів та освітніх подорожей стосовно кожного педагога. Але вчителі завжди можуть впливати на вибір курсів та пропонувати програмні формати. Обмін досвідом – одна з форм такого навчання. Тому естонських учителів кілька разів на рік відправляють за кордон в інші школи, на коференції та воркшопи.

Хенрик Салум відзначає, що в їхній країні, і зокрема в гімназії, не вистачає вчителів. Їхня зарплата невелика, середня – 1315 євро, це, як кажуть, до сплати податків. І за нормального навантаження – 21 години на тиждень.


Порівнюючи з Україною, естонським педагогам платять більше, ніж українським. Але з іншого боку – середня заробітна плата в Естонії 1400 євро. Тому вони підробляють у інших школах, практикують приватні заняття.

– Середній вік наших викладачів – 40 років, – деталізує керівник. – У цій будівлі чимало молодих спеціалістів, ми беремо студентів другого-третього курсів, заключаємо з ними контракт на рік. Також працюють педагоги пенсійного віку. Взагалі заклад віддає перевагу претендентам – нашим випускникам. До речі, таких учителів у нас дуже багато. Це каже про те, що ми все робимо правильно, адже вони хочуть повертатися і працювати тут. У школі багато свободи. Як правило, надаємо їм додаткову можливість заробляти у навчальному центрі при гімназії, читати курси для дітей та дорослих, більш глибоко готувати випускників до екзаменів…


Будь-яка форма насилля – неприпустима


В Естонії успішно діє фінська антибулінгова програма КІVA. Держава придбала її та запровадила у свій освітній процес. Містить навчальні матеріали для дітей та батьків, онлайн-ігри, формати інфоднів та спеціальні уроки.

– Це інструкція та план дій і заходів, які попереджають та зупиняють булінг. Якщо дитина стикається з цим, у нас випадки трапляються, то знає, до кого звертатися та де шукати підтримки. Усі вчителі також знайомляться з правилами, як діяти та поводити себе у випадках бійок, сутичок, цькувань. Дітям постійно наголошують на тому, що вони мають повідомляти про випадки булінгу, а школа працює за принципом – будь-яка форма насилля – неприпустима, – наголошує Хенрик Салум.

Програма дає алгоритм дій у будь-якій конфліктній ситуації та допомагає вчителям, учням та адміністрації вчасно і коректно реагувати. Також конфліктні ситуації між педагогом і дитиною вирішують за круглим столом, така собі форма медитації. Збираються батьки, директор, соцпрацівник, учитель, і всі разом знаходять рішення, яке буде обов’язкове для виконання.

Наостанок хотіла додати, що естонська загальна шкільна освіта робить акцент на індивідуальному розвитку учнів і завжди шукає діалог між батьками та вчителями. Невеличка країна Євросоюзу і член Альянсу НАТО, що обрала шлях діджиталізації, дає більше свободи як педагогам, так і дітям проявляти свої здібності. І це надзвичайно!

Наша освіта лише починає цей шлях розвитку, понад два роки тому стартувала реформа, яка теж ставить в центр уваги дитину і її потреби. Мова про Нову українську школу. Й тут головне – не зійти з окресленого шляху до свободи і можливостей. Брати приклад нам є в кого.

Лариса ГАЛЕТА, газета «Деснянка»

Фото авторки

 

Матеріал створено в рамках спільного проєкту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру Східного партнерства.


Статистика захворювань на COVID-19 по Україні

Останнє оновлення даних:
2021-05-08 06:44:01.614

  • Всього випадків: 2,114,138
  • Активні: 317,368
  • Всього смертей: 46,200
  • Нових смертей: 370
  • Всього одужали: 1,750,570

Замовити зворотний дзвінок